Чудова технологія GPS стала жертвою політичної напруженості в світі і цього року вперше офіційно зафіксовано втручання в GPS для польотів над Атлантикою – тисячі рейсів в Європу опинилися в небезпеці. Науковці шукають альтернативу GPS і нею може стати технологія, яка нагадує технологію навігації крилатих ракет. А саме – аналіз поверхні землі під час польоту за допомогою камери.
Крилаті ракети з 70-80-х років для точного наведення на ціль використовують технологію TERCOM (система цифрової кореляції з рельєфом місцевості). В ракету завантажується заздалегідь зроблена спеціальна мапа місцевості по маршруту її польоту. Ракета має на борту камери та інше обладнання для сканування рельєфу, над яким пролітає. Ракета порівнює створену нею мапу з еталоном і таким чином здатна точно навестися на ціль навіть в ситуації заглушеного GPS та інших зовнішніх перешкод.
Недоліком системи TERCOM є швидке застарівання карт – навіть снігопад може суттєво змінити рельєф, вимагаючи нову карту для ракети.
Для комерційної авіації запропоновано схожу на TERCOM систему, однак замість мінливого рельєфу пропонується використати «відбитки пальців» місцевості, над якою вони літають.
Нова система, яка ще не має назви, розробляється австралійською фірмою Advanced Navigation і європейським виробником ракет MBDA. Вона пропонує використовувати нейроморфну камеру, спрямовану вниз.
Нейроморфна камера (її ще називають камерою подій) містить пікселі, які незалежно реагують на зміни яскравості. Ця функція дозволяє камері виділяти набагато більше деталей, ніж традиційна камера, і працювати краще в умовах слабкого освітлення.
Нейроморфна камера системи NILEQ, виготовлена компанією MBDA, працює відносно добре навіть вночі та на засніженій місцевості.
Коли літак, оснащений новою системою, летить над землею, його нейроморфна камера зчитує яскраві моменти місцевості внизу. Ці дані, які є унікальними «відбитками пальців» місцевості, порівнюються з існуючою всесвітньою базою даних відбитків, що зберігається на бортовому комп’ютері. Зіставивши поточний відбиток місцевості з еталоном у базі даних, дозволяє визначити точне географічне розташування літака.
Зображення, використані для створення бази даних «відбитків пальців», отримано з таких джерел, як NASA, NOAA та Google Earth. Оскільки використовується лише базова світлотемна інформація – на відміну від кольорових фотографій із повною роздільною здатністю – дані можна сильно стиснути, мінімізуючи необхідний простір пам’яті та обчислювальну потужність для обробки. Повідомляється, досить проста, тому не використовує ШІ.
У випадках, коли камера просто не може отримати показання – наприклад, під час польоту над озерами чи густими хмарами – INS (інерціальна навігаційна система) літака може тимчасово взяти на себе роботу, використовуючи свої датчики руху, щоб визначити поточне місцезнаходження літака відносно його нещодавно отриманого перевіреного місцезнаходження. Однак тривалі подорожі над океанами або дуже похмурими областями можуть виявитися більш складним завданням.
Реальна демонстрація системи планується наступного року в Австралії, після чого відбудеться комерційне впровадження технології.
