Anthropic запустила Claude Design — вебінструмент, вбудований безпосередньо в Claude AI, який обіцяє автоматизувати значну частину рутинної роботи над інтерфейсами. Android‑розробник і автор навчальних курсів Philipp Lackner протестував його на реальному сценарії: створенні застосунку для перегляду відеокурсів. На цьому прикладі добре видно, як Claude Design працює з ескізами, уточнює вимоги, пропонує варіанти UX і врешті генерує React‑код для вебу.
Від брифу до структури: як Claude Design уточнює вимоги до застосунку
Після створення дизайн‑системи для бренду Claude Design переходить до наступного етапу — побудови конкретних екранів застосунку. Ключова відмінність від класичних «генераторів макетів» у тому, що інструмент не намагається одразу видати готовий UI, а спершу ставить серію уточнювальних запитань.
Це виглядає як інтерактивний опитувальник, де система з’ясовує, хто цільова аудиторія, які основні сценарії використання, які функції критично важливі, а які другорядні. Для застосунку з відеокурсами це означає, що Claude Design не просто малює абстрактний «дашборд», а намагається зрозуміти, що саме має бачити користувач після входу: прогрес навчання, останні переглянуті уроки, нові курси чи, наприклад, оголошення від автора.
Такий підхід наближає інструмент до роботи живого продуктового дизайнера. Замість того, щоб генерувати універсальний шаблон, Claude Design збирає контекст і на його основі формує інформаційну архітектуру. Для розробників це важливо: чим точніше сформульовані вимоги на старті, тим менше ітерацій доведеться робити пізніше, коли макети вже інтегруються в код.
Ескізи як мова спілкування з AI: грубий малюнок перетворюється на UI
Одна з найцікавіших можливостей Claude Design — режим ескізів. Інструмент дозволяє буквально намалювати грубу схему екрана: прямокутники замість блоків, лінії замість списків, примітивні позначки замість карток курсів. Цей «чернетковий» малюнок стає вхідними даними для AI, який перетворює його на повноцінний, візуально вивірений макет.
Для застосунку з курсами це відкриває очевидний сценарій: розробник або продакт швидко накидає, де має бути блок «Продовжити перегляд», де — статистика навчання, де — список курсів, а де — оголошення. Не потрібно одразу думати про відступи, типографіку чи кольори — цим займається Claude Design, спираючись на вже згенеровану дизайн‑систему бренду.
Такий ескізний підхід знімає бар’єр для тих, хто не вважає себе дизайнером. Замість детального опису текстом можна «пояснити» інтерфейс малюнком, що часто швидше й інтуїтивніше. Водночас інструмент не обмежується лише візуальною інтерпретацією: він поєднує ескіз із відповідями з опитувальника, тому кінцевий макет враховує як структуру, так і продуктову логіку.
Дашборд курсового застосунку: які блоки пропонує Claude Design
Коли вимоги уточнені, а загальна структура зрозуміла, Claude Design переходить до пропозицій щодо наповнення головного екрана. Для застосунку з відеокурсами інструмент формує дашборд, який виглядає доволі близьким до очікувань сучасних освітніх платформ.
Серед типових блоків, які з’являються в макеті, можна виділити кілька ключових:
По‑перше, секція «Продовжити перегляд». Вона дозволяє користувачеві швидко повернутися до останнього уроку без пошуку в списку курсів. Для навчальних застосунків це один із найважливіших елементів, адже знижує тертя при поверненні до навчання.
По‑друге, блок зі статистикою навчання. Claude Design пропонує виводити базові метрики на кшталт кількості завершених уроків, загального часу перегляду чи прогресу по конкретних курсах. Такий модуль не лише інформує, а й мотивує, підкреслюючи досягнення користувача.
По‑третє, розділ із нещодавно переглянутими або новими курсами. Це допомагає поєднати продовження поточного навчання з відкриттям нового контенту, не перевантажуючи інтерфейс.
По‑четверте, блок оголошень. Для автора курсів це канал комунікації з аудиторією: інформація про нові програми, оновлення модулів, акції чи зміни в платформі. Claude Design інтегрує такі оголошення в загальну структуру дашборда, щоб вони не виглядали нав’язливо, але залишалися помітними.
Важливо, що всі ці блоки не просто з’являються як абстрактні прямокутники. Інструмент одразу пропонує реалістичні варіанти наповнення, які відповідають стилю бренду: картки курсів із мініатюрами, лаконічні статистичні віджети, стримані панелі з оголошеннями. Це дозволяє швидко оцінити, як виглядатиме живий продукт, а не лише «каркас» інтерфейсу.
Варіації UX: списки, сітки та різна щільність дашборда
Ще одна сильна сторона Claude Design — робота з варіаціями. Замість одного «правильного» макета інструмент генерує кілька альтернатив, які відрізняються як структурою, так і візуальною щільністю.
Для сторінки з курсами це проявляється насамперед у двох базових підходах до відображення контенту. Перший — класичний список, де кожен курс представлений горизонтальною карткою з назвою, описом, прогресом і, за потреби, додатковими мітками. Такий формат добре працює, коли важливі текстові деталі й довші описи.
Другий — сітка (grid), де курси розташовані у вигляді плиток. У цьому випадку акцент зміщується на візуальну частину: мініатюри курсів, короткі назви, можливо, компактні індикатори прогресу. Сітка дозволяє показати більше курсів на одному екрані, але вимагає акуратнішого підходу до ієрархії інформації.
Claude Design дозволяє порівнювати такі варіанти без додаткового ручного макетування. До того ж інструмент грається з щільністю дашборда: в одній версії блоки можуть бути більш «повітряними», з великими відступами й акцентом на читабельності, в іншій — компактнішими, щоб умістити більше інформації без скролу.
Для продуктових команд це означає можливість швидко протестувати різні UX‑підходи ще на етапі концепції. Наприклад, можна подивитися, як змінюється сприйняття застосунку, якщо на головному екрані показувати лише один великий блок «Продовжити перегляд» і мінімум відволікаючих елементів, або навпаки — зробити дашборд інформаційно насиченим, із детальною статистикою та кількома секціями курсів.
Важливо, що всі ці варіації залишаються в межах однієї дизайн‑системи. Типографіка, кольори, стилі карток і кнопок зберігають цілісність бренду, тож зміни стосуються саме UX‑рішень, а не візуальної ідентичності.
Вихід на код: JSX‑компоненти як міст між дизайном і розробкою
Ключовий момент, який відрізняє Claude Design від багатьох інших AI‑інструментів для UI, — орієнтація на конкретний кодовий вихід. Для веб‑реалізацій система генерує React JSX‑файли, які відповідають створеним макетам.
Це не просто абстрактний «код для прикладу», а структуровані компонентні файли, які віддзеркалюють дизайн: окремі компоненти для карток курсів, блоків статистики, панелей оголошень, елементів навігації. Візуальні рішення, прийняті на етапі макетування, безпосередньо відображаються в структурі JSX.
Для фронтенд‑розробників це суттєво скорочує розрив між дизайном і реалізацією. Замість того, щоб вручну переносити макети з графічного редактора в код, можна взяти JSX‑компоненти як основу, адаптувати їх під існуючу архітектуру проєкту, додати логіку стану та інтегрувати з бекендом. Навіть якщо код потребує доопрацювання, стартова точка стає значно ближчою до готового продукту, ніж статичний PNG чи Figma‑фрейм.
Водночас такий підхід підкреслює, що Claude Design сьогодні помітно краще «відчуває» веб, ніж нативні мобільні платформи. Для Android чи iOS розробників JSX‑вихід не є безпосередньо придатним, його доведеться переосмислювати в термінах Jetpack Compose, SwiftUI чи інших UI‑фреймворків. Це не робить інструмент марним для мобільних команд, але змінює сценарій використання: Claude Design стає радше джерелом візуальної та структурної референції, а не генератором готового продакшн‑коду.
Експорт без Figma: ZIP із JSX, PDF і Canva як поточний максимум
Після завершення роботи над макетами Claude Design пропонує кілька варіантів експорту. Найпрактичніший для веб‑команд — вивантаження проєкту у вигляді ZIP‑архіву з JSX‑файлами. Це дозволяє одразу передати результат фронтенд‑розробникам або інтегрувати його в існуючий репозиторій.
Другий варіант — експорт у PDF. Він більше орієнтований на презентаційні сценарії: обговорення дизайну з командою, демонстрація замовнику, фіксація конкретної версії макетів перед початком розробки. PDF зручний як статичний артефакт, але, на відміну від JSX, не несе в собі жодної інтеграційної цінності для коду.
Третій напрямок — відправка дизайну в Canva. Це цікавий місток у бік контент‑маркетингу: візуальні елементи застосунку, картки курсів, логотипи й інші компоненти можна використати в промоматеріалах, лендингах чи соціальних мережах, не перемальовуючи їх вручну.
Помітна відсутність у цьому переліку — прямий експорт у Figma. У показаному інтерфейсі такої опції немає, що виглядає нетипово для сучасного дизайн‑процесу, де Figma часто є центральним хабом для командної роботи. Це означає, що команди, які будують свій процес навколо Figma, поки що не можуть безшовно переносити результати з Claude Design у свій основний інструмент. Доведеться або працювати з PDF як референсом і відтворювати макети вручну, або робити скріншоти й імпортувати їх як зображення.
Для невеликих команд або сольних розробників це може бути прийнятним компромісом, особливо якщо основний фокус — веб і React. Але для великих продуктів із налагодженим Figma‑центрованим пайплайном відсутність прямого експорту поки що обмежує роль Claude Design у загальній екосистемі інструментів.
Що це означає для розробників навчальних застосунків
На прикладі застосунку для відеокурсів добре видно, як Claude Design намагається закрити одразу кілька болючих точок у процесі створення продукту. Інтерактивний опитувальник допомагає структурувати вимоги ще до появи першого макета. Ескізний режим дозволяє швидко «пояснити» AI бажане розташування блоків без складних текстових описів. Варіації дашборда дають можливість порівняти різні UX‑підходи до відображення курсів, статистики й оголошень. А JSX‑експорт перетворює дизайн на код, придатний для подальшої роботи у веб‑проєктах.
Водночас поточна реалізація чітко демонструє пріоритет веб‑стеку. Для нативних мобільних застосунків Claude Design поки що радше джерело ідей і візуальних рішень, ніж інструмент, який генерує безпосередньо придатний код. А відсутність прямого експорту в Figma змушує команди, що працюють у цьому середовищі, шукати обхідні шляхи.
Попри ці обмеження, підхід, який демонструє Claude Design, виглядає показовим для наступного покоління AI‑інструментів у дизайні. Вони не просто «малюють красиві екрани», а вбудовуються в продуктову логіку, працюють із варіантами UX і намагаються скоротити відстань між макетом і реалізацією. Для розробників освітніх застосунків це може стати способом швидше тестувати нові формати дашбордів, структуру курсів і сценарії взаємодії, не витрачаючи тижні на ручне макетування.