Дослідники з Карлсруе, Німеччина, розробили новаторський, але водночас дивно примітивний, механічний спосіб боротьби з безпілотниками, який полягає у запуску сталевих ланцюгів. Ця розробка, яка базується на принципах дії бумеранга, відомого як “бола”, має на меті знешкодити дрони, заплутавши їхні пропелери, що призводить до падіння апарата.
Професор Клаус Маттек з Інституту прикладної матеріалознавства при Карлсруе відзначив, що ідея виникла на тлі зростання кількості несанкціонованих польотів безпілотників над стратегічно важливими об’єктами в Німеччині. Ця розробка, на відміну від сучасних високотехнологічних рішень, покладається виключно на механічну дію.
Замість традиційних важких шнурів, що використовуються в “болах”, команда з Карлсруе застосовує тонкі сталеві ланцюги діаметром 3-4 міліметри. Ці ланцюги випускаються з 40-міліметрового калібру пускового пристрою зі швидкістю 80 метрів на секунду. При зіткненні з дроном, ланцюг обвивається навколо конструкції та лопатей пропелера, блокуючи їхню роботу та призводячи до втрати контролю над апаратом.
Для аналізу ефективності своєї розробки, команда використовувала спеціалізоване програмне забезпечення, моделюючи зіткнення 70-грамового ланцюга довжиною 2000 міліметрів з 1-кілограмовим дроном. Симуляції враховували такі фактори, як тертя між сталевим ланцюгом та корпусом дрона, конфігурацію лопатей пропелера та динаміку обертання.
Було протестовано три сценарії зіткнень: горизонтальне наближення ланцюга до стаціонарного дрона, аналогічний сценарій із запуском ланцюга зі ствола, а також випадок, коли дрон був нахилений під кутом 30 градусів і рухався зі швидкістю 25 метрів на секунду.
Додатково, дослідницька група провела експериментальні випробування на полігоні для балістичних випробувань, використовуючи пусковий пристрій на основі катапульти. Хоча ці випробування були спрямовані на підтвердження базової працездатності системи, дослідники визнали, що їхні обчислювальні моделі не повністю враховували опір повітря, що може впливати на розліт ланцюга після пострілу.
Цей підхід різко контрастує з іншими розробками в галузі протидії дронам, такими як лазерна зброя, яка використовує спрямовану енергію. Наприклад, британський лазер DragonFire, запланований до встановлення на військових кораблях до 2027 року, здатен знищувати цілі на швидкості світла.
На відміну від дороговартісних та енергоємних лазерних систем, розробка німецьких інженерів є відносно недорогою і мобільною. Ланцюг вагою 70 грамів може бути випущений з переносного пристрою, що робить його привабливим рішенням для певних ситуацій.
Проте, існує і суттєвий недолік – обмежений радіус дії. Подібно до рушниці, ефективність системи різко знижується на великих відстанях.
Згідно з офіційними даними, у 2025 році в Німеччині було зафіксовано понад 1000 підозрілих польотів безпілотників поблизу військових баз, аеропортів та інших критично важливих об’єктів. У відповідь на цю загрозу, німецький парламент виділив понад 100 мільйонів євро на розробку систем протидії дронам у 2025-2026 роках.
