Торік я тестував G1 від Even Realities — розумні окуляри, які миттєво мені сподобалися. Мені зайшов мінімалістичний набір функцій, якісне «залізо» та простота використання: гаджет органічно вписався в повсякденне життя. XGIMI, більш відома своїми проєкторами, виходить на той самий ринок із новою моделлю MemoMind One. Перше знайомство на CES показало, що це дуже схожий підхід до того, що робила Even Realities (без натяків). Після тижня з цими окулярами на обличчі моя думка не змінилася.
Багато з того, що мені сподобалося в G1, є і тут, та ще й із низкою покращень від XGIMI. На жаль, є й кілька дивних дизайнерських промахів, які компанія мала б помітити й виправити. Гірше те, що одна функція настільки невдала й настільки очевидно моторошна, що важко повірити, ніби хтось у компанії вважав її хорошою ідеєю. Ви, мабуть, уже здогадалися: йдеться про нав’язливий інструмент ШІ, який може сподобатися лише тому, хто вже добровільно віддав свої критичні здібності LLM-моделі. І хоча мені справді подобається носити ці окуляри, захоплення суттєво стримується саме через це.
MemoMind One — це розумні окуляри, які працюють як другий екран для смартфона. У кожній лінзі встановлено прозору призму-хвилевід, пов’язану з мікроLED-проєктором. Коли пристрій активний, інформація проєктується на «екран», який сприймається як такий, що плаває перед очима. Він може показувати сповіщення, живі субтитри, переклад, відповіді ШІ на ваші запитання та покрокову навігацію. Є також панель, яку можна викликати, закинувши голову вгору на заданий користувачем кут. У такому режимі ви бачите сповіщення, календар, список справ, ідейник, трекер акцій, заголовки новин, нотатки, телесуфлер або навіть текст пісень. Своєрідний швейцарський ніж для ваших очей.
Маса MemoMind One — 47 грамів, тож окуляри не створюють відчутного навантаження на голову та вуха. Їх достатньо комфортно носити цілий день, вага розподіляється між крайніми частинами оправи (завісами) та дужками за вухами. Виглядають вони не надто помітно, але будьте готові до запитань про ваші нові «товсті» окуляри. Одна з ключових відмінностей від G1 Even Realities — наявність динаміків. У кінчиках дужок вбудовано модулі Harman EFX, тож можна приймати дзвінки та слухати Bluetooth-аудіо.
На правій частині оправи є лише одна кнопка, яка в режимі роботи змушена виконувати одразу чотири ролі. Часто замість потрібної функції система сприймає ваші натискання як іншу команду — зі всіма супутніми зітханнями. Кнопка викликає панель, перемикає її сторінки, довге натискання запускає розмовний ШІ. Подвійне натискання відкриває меню швидких опцій. Там можна ввімкнути одну з трьох додаткових функцій, заданих у застосунку, — наприклад, диктофон, субтитри або переклад. Обирати одну з трьох опцій потрібно, нахиляючи голову (ліворуч, по центру, праворуч). Переважно це працює досить надійно. Переважно.
Заряджаються окуляри через USB‑C-адаптер, який кліпсою чіпляється до правої дужки. Можливо, я надто підозрілий, але, здається, металеві контакти заряджання, що торкалися потилиці, трохи подразнювали шкіру в цьому місці. Щодо автономності: компанія обіцяє до 16 годин «змішаного» використання на одному заряді. На практиці окуляри спокійно витримували доволі жорсткий сценарій: постійні сповіщення на дисплеї, програвання музики, дзвінки та спілкування з ШІ. Плюс та сама моторошна, як з’ясувалося, завжди активна функція, про яку нижче, — вона теж, схоже, майже не вплинула на час роботи.
За майже два десятиліття в цій професії я чітко засвоїв: вам майже завжди потрібна ще одна додаткова кнопка. Особливо коли робите продукт із великою кількістю функцій, доступ до яких має бути швидким і простим. З однією єдиною кнопкою дуже легко промахнутися повз потрібну опцію. Я б багато віддав за другу кнопку або хоча б за тактильну сенсорну поверхню для свайпів і подвійних тапів.
Обмежене керування — серйозний мінус, але попри це MemoMind виявився корисним навіть просто як другий екран смартфона. Можливість швидко розбиратися зі сповіщеннями й повідомленнями, одним поглядом перевіряти календар і список справ — це дуже зручно. Аудіо якісне, з огляду на компактний форм-фактор і вагу пристрою — цілком прийнятне для музики та дзвінків.
Щодо перекладу й субтитрів — вони працюють достатньо добре, але затримка все ще помітна, і це може гальмувати живу розмову. Не впевнений, як добре система спрацьовуватиме з людьми, які говорять дуже тихо, але загалом функція може виявитися корисною. Несподіванкою стало те, що переклад цензурує будь-яку лайку на вашу адресу. Якщо ви намагаєтесь зрозуміти, чим саме так образили людину перед вами, можете застрягти: значна частина емоційної лексики просто замінюється низкою зірочок.
Мушу визнати, що ШІ тут працює дуже добре і явно має доступ до актуальних джерел. Через 21 годину після того, як збірна Тунісу звільнила Сабрі Лямуші за п’ять пропущених м’ячів у першому матчі чемпіонату світу, я спитав в окулярів, хто зараз очолює команду. Пристрій не лише відповів, що це Ерве Ренар, а й уточнив, що його щойно призначили після звільнення Лямуші. Не варто сприймати це як належне: інші окуляри з ШІ на подібні запитання відповісти не могли.
На жаль, покрокову навігацію на момент написання огляду протестувати було неможливо. Я оновлю цей абзац, коли функція стане доступною.
XGIMI стверджує, що MemoMind One не мають камери, оскільки компанія фокусується на приватності як користувачів, так і оточення. Ідея правильна: я, наприклад, не в захваті від постійного ходіння з камерою на обличчі. Однак цей меседж повністю підриває функція Moments, яка одночасно і обурює, і збиває з пантелику. По суті, це щоденник вашого дня: вбудовані мікрофони окулярів постійно записують усе, що з вами відбувається.
Так… я знаю.
Потім ці дані обробляє ШІ, який формує підсумковий опис того, що, на його думку, ви робили протягом дня.
Так… я знаю.
І навіть це добровільне занурення в легеньку антиутопію — не найгірша частина історії. Найгірше — те, яким виходить цей «щоденник». Це ніби слухати розповідь про власне життя, яка пройшла крізь століття гри в «зіпсований телефон», де учасники вічно нічого не розуміють.
Під час обідньої перерви я подивився відео друга на YouTube: кількома днями раніше він розповідав про нього в пабі. Він оглядає набори моделей літаків і спеціально поїхав раніше, щоб купити лімітований набір до того, як його розкуплять. Мене це, зрозуміло, зацікавило. А ось Memories «вирішила», що це я купив і розпаковував набір, не усвідомлюючи, що дивлюся відео з чужим голосом. Система навіть зафіксувала прерол-рекламу бухгалтерського софту Sage, зробивши висновок, що в мене були якісь робочі проблеми, адже я «переслав рахунок не тій Сарі».
Це не поодинокий випадок — це радше типова ситуація. Більшість днів я гортав запис, намагаючись знайти хоч одну річ, яка справді сталася. Система стверджувала, що я подавався на роботу в психологічну практику (насправді це мій друг говорив про своє бажання), проводив час із якимось Чарльзом (поняття не маю, хто це) і приймав у гостях подружжя на ім’я Пол і Зої (ні). Особливо дивно, що щотижневий дайджест, який я отримав, був не англійською, а спрощеною китайською: система «забула», якими мовами я володію, а якими — ні.
Wishes — друга функція, пов’язана з Memories, яка фіксує всі висловлювання, що можуть бути інтерпретовані як бажання. Якщо ви скажете «Я дуже хочу…» чи щось подібне, це потрапить до журналу. І, як у випадку з Memories, якщо цю фразу вимовить хтось інший або ви почуєте її по телевізору, запис буде таким самим. Наприклад, я дивився серію Babylon 5 («Messages from Earth»), де Гарабалді дуже хоче прочитати перекладену версію Книги Ґ’Квана. Страшно навіть уявити, що б подумали правоохоронці, якби отримали мої логи наступного дня після перегляду якогось кримінального серіалу.
На додачу до всього XGIMI очікує, що користувачі платитимуть $19,99 на місяць за право користуватися цим «щоденником». Або, якщо ви оформите передзамовлення окулярів, внісши депозит $30, отримаєте рік сервісу безкоштовно. Особисто для мене це вже достатня причина, щоби не робити передзамовлення.
Парадокс у тому, що як окуляри MemoMind One мені насправді подобаються: наявність другого екрана неймовірно зручна. Концепція XGIMI дуже сильна, і в реалізації є чимало вдалих моментів. Але все псують дрібні нюанси, яким просто потрібно трохи більше часу на «допікання». Мабуть, це якраз те бажання, яке могла б підхопити й виконати моторошна функція Wishes, видаливши себе з продукту до запуску.
Напевно, знайдеться чимало ранніх ентузіастів, які захочуть купити ці окуляри якомога швидше, але я закликаю до терпіння. Хотілося б, щоб компанія усунула всі виявлені проблеми й змогла знизити ціну щонайменше на сто доларів чи більше. Тому що, і я кажу це абсолютно щиро, компанія, якій вдасться довести цей форм-фактор до ідеалу й зробити його по-справжньому доступним, отримає домінування на ринку розумних окулярів значно більше, ніж Meta коли-небудь зможе.