Перші розробки пристроїв із сенсорним введенням з’явилися ще у 1965 році завдяки Е. А. Джонсону, який створив відповідну технологію для систем керування повітряним рухом. Згодом, у 1972 році, науковий центр CERN впровадив сенсорне управління для власного обладнання, а проект PLATO IV представив термінал для навчання. Проте ці інженерні рішення залишалися вузькоспеціалізованими та не були доступними для широкого кола користувачів, що обмежувало їхнє поширення у тогочасному технологічному середовищі.
Компанія Hewlett-Packard здійснила перехід до споживчого ринку у 1983 році, випустивши модель HP 150. Цей пристрій став першим комерційним персональним комп’ютером із вбудованим сенсорним екраном. Конструкція складалася з двох окремих блоків, де монітор містив усі обчислювальні потужності, а другий блок обладнали двома дисководами для завантаження операційної системи. Інтерфейс підключення включав порти RS-232, інтерфейс GPIB та роз’єм RJ-11 для клавіатури, при цьому підтримка комп’ютерної миші була відсутня.
Принцип роботи сенсорного екрана в HP 150 відрізнявся від сучасних ємнісних або резистивних панелей. Монітор використовував сітку з інфрачервоних випромінювачів та приймачів, розміщених у корпусі навколо дисплея. Коли палець або сторонній предмет перетинав горизонтальні та вертикальні промені, система визначала координати натискання. Такий підхід мав суттєві недоліки, оскільки вимагав масивних рамок корпусу для встановлення датчиків, підтримував лише одне торкання та був вразливим до накопичення пилу в отворах для випромінювачів.
Сучасні ємнісні екрани працюють за рахунок зміни заряду при контакті зі шкірою людини, тоді як резистивні технології потребують фізичного тиску для замикання двох провідних шарів. Після випуску HP 150 компанія Hewlett-Packard протягом двадцяти років не займалася розвитком сенсорних комп’ютерів. Лише у 2002 році з’явилися моделі серії TC1000, які працювали виключно зі спеціальним цифровим пером, без можливості прямого керування за допомогою пальців користувача.
Повернення до сенсорних технологій відбулося у 2007 році з виходом серії HP TouchSmart, де використовувалися вдосконалені інфрачервоні датчики. Вже у 2008 році представлено модель HP TouchSmart tx2, яка вперше серед продуктів компанії перейшла на ємнісну технологію з підтримкою розпізнавання кількох одночасних торкань. Цей крок дозволив впровадити сучасні жести, які стали стандартними для користувацьких інтерфейсів сучасних портативних пристроїв, що знаходяться у вільному продажі сьогодні.
Сьогодні Hewlett-Packard пропонує широкий асортимент сенсорних пристроїв, адаптованих під різні завдання. Лінійка OmniBook охоплює споживчі пристрої формату два в одному, тоді як серії ProBook, EliteBook та ZBook орієнтовані на професійний сектор, корпоративних клієнтів та спеціалістів у творчих галузях. Додатково компанія випускає бюджетні моделі на базі операційної системи ChromeOS, які також підтримують сенсорне введення, забезпечуючи сумісність із сучасними вимогами до взаємодії користувача з інтерфейсом комп’ютера.
