Удень вони були звичайними підприємцями, студентами, веб-дизайнерами та консультантами, але вночі вони перетворилися на кіборгів. Такий початок звучить ніби вступ до фантастичного роману, проте це реальні події у шведському Стокгольмі, свідком яких став біохакер Ханнес Собад. Він організував партію імплантатів і хоче залучити до неї десятки тисяч своїх співвітчизників.
Першими учасниками стали вісім волонтерів, які вживили собі чіп RFID під шкіру руки. У самого Собада також є такий. Усього ж до нього поки приєдналося 50 осіб, а в найближчі місяці їх має стати вже 100. Однак це лише початок, і Собад мислить масштабно.
«Потім буде 1 тисяча, потім – 10 тисяч, – каже він. – Я переконаний, що ця технологія залишиться. і нам не буде дивним мати імплантат в руці». Нових учасників він шукає через соціальні мережі та хакерські спільноти Швеції, адже там перебувають люди, які звикли гратися з технологіями.
Поки що чіп, який добровольці вживляють собі, діє як простий інтерфейс безпеки: з ним можна відкривати двері без ключа. А з невеликою модифікацією Android можна розблоковувати телефон. Це лише початкові можливості, каже Собад, і технологія здатна на більше. «Я вірю, що ми лише почали відкривати речі, які можемо з нею робити, – каже він. – Вона має великий потенціал для запису життєвих подій. З фітнес-трекерами необхідно вручну вводити назви страв чи куди я йду. З імплантатом я можу доторкнутися до телефона для цього. Уявіть сенсори в спортзалі, які розпізнають знаряддя у вас у руках. Інтернет речей розвивається вибуховими темпами, і ці сенсори дозволять відстежувати мою активність».
Десятиліття машин
Грань між людиною та машиною вже довгий час розмивається: відсутні кінцівки та органи замінюються штучними, і останні стають дедалі витонченішими. Сьогодні звично мати штучну ногу чи проводити лазерну корекцію зору. А різноманітні трекери відстежують життєві параметри тіла в реальному часі.
Технології рухаються далі, і прийшов час наступної мініатюризації штучних елементів в людському тілі. Наприклад, американська компанія MC10 розробила BioStamp – цифрове татуювання, яке можна нанести на тіло та яке збирає життєві параметри користувача. Як і у випадку з носимими браслетами, з татуювання також можна скопіювати записані дані.
Інша компанія Proteus розробила пігулку з вбудованим сенсором, який працює разом з пластирем, що клеїться на шкіру. Після ковтання такої капсули вона активується та передає життєві параметри користувача.
«Подібні технології вже існують, – каже голова лондонської спільноти футуристів Девід Вуд. – Справжнє питання в тому, чи вони краще працюють, коли нанесені на шкіру або знаходяться всередині тіла. В будь-якому випадку, ми не зможемо забути їх як телефон чи браслет».
Експерт поки не певен, що технологія готова до масового споживача. Однак він вважає.ю що час обговорювати її вже настав. «Деякі люди налякані цим, – каже він. – Вони бачать її божевільною та негативно ставляться до можливого розвитку подій. Проте десятки років тому люди боялися вакцинації, а сьогодні це нормально мати чужі клітини в своєму тілі. Це ранній приклад біохакінгу».
Сам Собад сподівається, що його партія імплантатів стане тією іскрою, від якої розгориться обговорення нашого можливого майбутнього у вигляді кіборгів. «Ідея в тому, щоб стати спільнотою, тому вони разом вживляють імплантати, – каже він. – Люди цікавляться досвідом та задають питання про те, як це бути живим та машиною. Цікавість – це один з найбільших стимулів людства».
За матеріалами: BBC
