У майбутньому на частку міст буде припадати майже 90% зростання світового населення і 60% від загального обсягу споживання енергії. Але вже зараз проблемою стає величезне навантаження на міську інфраструктуру, недостатність коштів на її модернізацію і забруднення навколишнього середовища. Ці питання можна вирішити за допомогою сучасних технологій та швидкісного мобільного інтернету, пише «Дело».
«Усі ці проблеми можна вирішити за допомогою технологій «розумного міста» – комплексу технічних рішень і процесів, які розвантажують дороги від заторів, оптимізують витрати на енергетику і роблять життя громадян значно комфортнішим, – стверджує Олег Штахетін, директор з маркетингу «МТС Україна». – Ці рішення полягають у тому, щоб підключити основні елементи інфраструктури міста – датчики, відеокамери і системи електронних послуг – на єдиній платформі. Що дозволяє підвищити якість життя і безпеку городян, поліпшити ефективність роботи міського господарства і служб; створити привабливі умови для ведення бізнесу та розвитку інновацій; оптимізувати витрати і генерувати додаткові джерела доходу для міста».
Система «розумного міста» вже працює в Барселоні, Ніцці, Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Франциско, Копенгагені та Гамбурзі. Барселона і Ніцца – найбільш еталонні міста з точки зору реалізації комплексного підходу. Приміром, Барселона з цього списку виділяється тим, що там із самого початку був впроваджений комплексний підхід, всі елементи працюють без дублювання структури. Цей проект дав місту 44 тисячі робочих місць, приблизно 1,5 тис. нових компаній, а економіка отримала 3,1 млрд євро додаткового ВВП. У середньому реалізація такого проекту може коштувати від декількох десятків до декількох сотень мільйонів доларів. А окупність становить приблизно 3,5 роки. Крім того, сервісна модель може істотно підвищити привабливість проекту для державного бюджету. Надалі інтерес та інвестиції в Smart City будуть тільки рости. Згідно з ABI Research Projects, у 2016 році міста витратять $39,5 млрд на впровадження «розумних технологій».
Українські міста на прикладі Львова та Вінниці вже сьогодні працюють над концепцією «розумного міста». У Львові створили «Панель міста» ? універсальний сервіс, за допомогою якого оптимізували роботу туристичних інформаційних сервісів. А у Вінниці міська рада пропонує цілий ряд електронних сервісів для громадян: онлайн-реєстрація в дитячий садок, оплата комунальних послуг через інтернет, пошук необхідного маршруту громадського транспорту, електронний калькулятор субсидій, мапа звернень громадян, ознайомлення з інформацією про всі гуртки і секції міста.
«Зв’язок третього покоління – це своєрідна «відкривачка» для українських міст у плані оптимізації, – переконаний керівник Української мережі енергетичних інновацій Greencubator Роман Зінченко. – З точки зору міської інфраструктури та управління багатьма міськими системами, ми живемо у так званому «Dumb Сity» («нерозумному місті») порівняно з усім світом, у 80-х роках минулого століття». За його словами, основна складова «розумних міст» полягає в інтеграції сервісів, не тільки публічних, але й приватних. Дуже багато таких проектів інтегрують між собою через комунікаційний та інформаційні сервіси і дані від різних провайдерів.
«Це може бути комунальна сфера або банківська – оплата паркування через NFC або оптимізація транспортних маршрутів через мобільний слід городян. Приміром, сьогодні у нас працює класична стара система електропостачання: потужність генерації і споживання приблизно однакова, – пояснив Зінченко. – Відповідно, управління відбувається на основі статистичних даних. І коли напруга скаче, класична мережа починає відключати райони або підприємство. У «розумних містах» починається комунікація зі споживачем — просять вимкнути деякі прилади за певну вартість, або в піковий момент вартість одного кіловата виростає до 70 центів, як у Каліфорнії. Усе це відбувається автоматично, на базі розумних лічильників. Йде величезна комунікація з жителями міста, яка потребує відповідної швидкості пересилання даних». Частину комунікації можна реалізувати за класичними проводами, через GSM, але якщо потрібно покрити багатомільйонне місто, то ці канали не впораються. Повинно бути 3G або 4G.
Але, підкреслив Роман Зінченко, саме по собі третє покоління мобільного зв’язку не гарантує запуск проектів з впровадження «розумного міста». Воно базується на сервісній моделі та намагається надати громадянам, гостям бізнесу послуги, а не просто ефективно стягувати кошти. «Якщо ти даєш можливість великій кількості людей комфортно їхати в автобусі, то їм буде цікавіше залишити свої машини вдома. А це зменшує кількість викидів, споживання бензину і навантаження на дороги», – резюмує керівник Greencubator.
У країнах Європи 3G запровадили на початку 2000-х. З 2011 року в комерційну експлуатацію вводяться мережі четвертого покоління (4G) технологію LTE, яка обіцяє швидкість до кількох сотень Мбіт/сек. Україна в цьому плані відстає від розвиненого світу на півтора десятка років. Якщо через півроку в нашій країні запрацює 3G, відставання скоротиться до п’яти-семи років. Заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків прогнозує, що 3G принесе Україні додаткові 2% ВВП протягом найближчих років. У дослідженні Deloitte і Cisco Systems «Вплив мобільного інтернету на економіку» аналіз 96 розвинених ринків показав, що зростання на 10% охоплення мереж 3G збільшує ВВП на 0,15% у перерахуванні на душу населення.
«З одного боку, поява 3G стандарту UMTS не повинна суттєво вплинути на розвиток «розумних міст» в Україні, оскільки аналогічний сервіс за технологією CDMA вже присутній в Україні кілька років. «МТС Україна» надає послугу мобільного пересилання даних зі швидкостями, аналогічними 3G/UMTS. Оскільки у цих компаній застосовується технологія CDMA, то для використання цієї послуги потрібен специфічний пристрій, що робить його більш дорогим і скорочує можливу абонентську базу, – роз’яснив менеджер підтримки продажів компанії Alcatel-Lucent Україна Андрій Дудченко. – З іншого боку, кількість пристроїв, які підтримують UMTS, набагато більша, ніж тих, які підтримують CDMA. При цьому їхня вартість, як правило, нижча, ніж у CDMA-аналогів. Не забуваємо і про збільшення конкуренції на ринку високошвидкісного мобільного пересилання даних, що повинно позитивно позначитися на тарифах на цю послугу».
За його словами, у цілому можна очікувати прискорення розвитку «розумних міст» в Україні через доступніші тарифи, збільшення парку сумісних пристроїв і розширення бази потенційних користувачів. «У найближчі десятиліття у світі буде переважати наступна тенденція: за залучення кваліфікованих кадрів основна конкуренція розгортається не між компаніями, а між містами. Щоб місто було конкурентним за залученням кваліфікованих фахівців, утриманням мешканців та поліпшенням якості життя, системи і проекти з розвитку «розумного міста» стають критично необхідними», – резюмує Олег Штахетін.
