Алгоритми сортують новини

Нещодавні трагічні події в американському місті Фергюсон, через які загинув юнак, призвели до спалаху масових протестів як на вулицях, так і в інтернеті. Однак скоро пошук новин за тегом #ferguson почав показувати дивну розбіжність матеріалів у Twitter та Facebook. Якщо перший давав інформацію майже в реальному часі, показуючи спалах насилля на вулицях, то в другому було все спокійно, а головною темою було обливання холодною водою Ice Bucket Challenge. Інтернет-сервіси вже довгий час фільтрують матеріали, які читають користувачі. Соціологи називають це явище «цензурою алгоритмів».

Така різниця в добірці новин на Facebook та Twitter пояснюється принципами роботи цих сервісів. Facebook використовує симетричну модель, коли додати нового віртуального друга можна лише за його згоди. А у Twitter слідкувати за твітами можна за власним бажанням без дозволу інших, тобто асиметрично. Це означає, що в соцмережах користувачі обмежені новинами кола своїх знайомих, а це зазвичай знайомі з реального життя.

Окрім цього, у Twitter та Facebook кардинально різний підхід до відбору новин. Якщо перший не має жодної фільтрації та публікує всі твіти, то другий ретельно аналізує стрічку новин NewsFeed. У ній з’являються лише ті матеріали, які, на думку соцмережі, мають сподобатися читачам, а решту вона ховає.

Іноді впроваджений Facebook підхід працює без збоїв і ховає нудні пости про плани друзів на обід, показуючи цікаві події у їхньому житті. Однак коли такий алгоритм береться за політику, він дає збій та стає цензором, каже соціолог Зейнеп Туфексі, яка працює в Університеті Північної Кароліни.

Експерт каже, що в минулому такі ж проблеми були і в Twitter. Тоді цей сервіс мікроблогінгу орієнтувався на «гарячі» теми, які він сам і відбирав. Відголоски роботи цих алгоритмів спостерігаються і сьогодні. Наприклад, у США акція громадянського протесту #OccupyWallStreet, яка привертала увагу суспільства до «злочинів фінансової еліти» і до структурних змін в економіці, не потрапила в топ новин. А тема Фергюсона стала однією з найпопулярніших там лише на короткий час.

Розвиток популярності подій у Фергюсоні в Twitter

Цензура алгоритмів

Відбір програмами новин, які читають люди, сьогодні турбує багатьох. Адже при цьому постають питання, як це змінює перебіг подій, як вони відбирають новини та як це впливає на нашу культуру.

Самі соцмережі не мають відповіді на ці питання. У липні Facebook зізнався, що експериментував над своїми користувачами, показуючи їм виключно негативні або позитивні матеріали. Соцмережа хотіла подивитися, як майже 689 тисяч учасників, які нічого не знали, будуть на це реагувати.

Коли цей експеримент став відомий широкому загалу, реакція була негативною, і представникам соцмережі довелося публічно вибачатися. Однак більшість користувачів обурило не те, що з ними експериментували або впливали на їхні емоції. Їм не сподобався сам факт, що новинами маніпулюють.

При цьому якщо спеціалісти здогадуються, що новини та пошукові результати вже давно проходять цензуру, перш ніж потрапити на екран користувача, то для більшості подібний факт стає новиною. У Массачусетському технологічному університеті провели дослідження і дізналися, що близько двох третин (62,5%) інтернет-користувачів не здогадуються про маніпуляції тим, що вони читають.

Щоб показати учасникам дослідження те, як змінюють їхні новини, науковці створили власний модуль FeedVis. Він розбивав екран на дві частини і в лівій відображав усі пости від друзів, а в правій – ті записи, які показує Facebook. Коли люди бачили цю різницю, вони часто засмучувались, оскільки багато важливих для них новин від близьких та коханих соцмережа ховає.

Алгоритми керують

Сьогодні правкою того, що потрапляє на екран користувачів, займаються майже всі сервіси. Google маніпулює пошуковими результатами, а інтернет-магазин Amazon ховає від покупців деякі товари. Інші онлайнові торгові точки можуть змінювати ціни залежно від того, хто завітав на їхню сторінку – новачок чи постійний клієнт.

Самі сервіси стверджують, що їхні алгоритми досить розумні і працюють, щоб полегшити життя користувачів. Однак насправді це досить лінійні програми, і «розуму» в них небагато. У цьому можна переконатися самостійно: досить купити якусь річ на Amazon, як магазин почне її рекламувати. А після перегляду відеокліпу якогось співака на YouTube цей сервіс почне пропонувати купити його музику.

Якщо підбирати потрібні товари досить просто, то шукати цікаві користувачам новини значно складніше. Адже завдання в інтернет-сервісів – не розкрити всі події, а максимально довго утримати читача на сайті, щоб той клікнув на рекламу – основний їхній заробіток.

Непрозорість алгоритмів відбору новин відкриває широке поле для маніпуляцій, чим вже користуються різноманітні політичні сили, які виводять потрібні їм матеріали в топ. Так вони піднімають свій рейтинг та шанси на перемогу на виборах.

За матеріалами: The Guardian