Ідея, що Силіконова долина є осередком лібертаріанських ідеалів, довго домінувала в публічному дискурсі. Але наскільки це відповідає дійсності? Чи дійсно ці принципи — мінімальний вплив уряду, індивідуалізм та вільні ринки — визначають політику та культуру технологічного сектору?
Ці питання обговорювали в подкасті Uncanny Valley Майкл Калоре, директор з питань споживчої техніки й культури у WIRED, та Лорен Гуд, старша журналістка WIRED. Вони разом аналізували, звідки взялася ідея про лібертаріанство в Долині, як вона впливає на сучасні технології, та чи насправді це панівна ідеологія.
Силіконова долина давно асоціюється з ідеями лібертаріанства, такими як індивідуалізм, мінімальний вплив уряду та вільні ринки. Проте наскільки ці ідеї реально визначають культуру регіону, а наскільки це лише міф? І як сучасна політика технологічного сектору впливає на ці уявлення?
Лібертаріанство як ідеологія походить із праць Айн Ренд, зокрема роману Atlas Shrugged, що проголошує свободу особистості та мінімізацію ролі держави в економічному й суспільному житті. У контексті Силіконової долини ці ідеї отримали підтримку серед таких фігур, як Пітер Тіль (співзасновник PayPal) та Баладжі Срінівасан (інвестор і прихильник концепції «мережевих держав»). Вони публічно виступають за скорочення державного втручання і підтримують розвиток альтернативних спільнот, таких як автономні «плавучі міста» (seasteading).
Основні ідеї, які приваблюють технологічний сектор:
- Скептицизм до централізованої влади:
Багато технологічних підприємців вважають, що державне регулювання уповільнює інновації. Наприклад, Пітер Тіль активно критикує регуляції, що впливають на криптовалюту та стартапи. Він навіть підтримував ідею створення автономних плавучих спільнот у міжнародних водах, де не діятимуть закони національних урядів. - Вільний ринок як ключ до прогресу:
Лібертаріанські ідеї відображені в поглядах Марка Андріссена, співзасновника Andreessen Horowitz, одного з найвпливовіших венчурних фондів Долини. У своєму маніфесті Techno-Optimist Андріссен заявляє, що технології повинні розвиватися без обмежень, а вільний ринок — це найефективніший спосіб організації економіки. Він також стверджує, що будь-які спроби регулювати технології є “антипрогресивними”. - Індивідуалізм як основа інновацій:
Ідея, що один талановитий засновник може змінити світ, лежить в основі культури стартапів. Наприклад, Ілон Маск, хоча й не називає себе лібертаріанцем, часто діє в дусі цієї ідеології, відстоюючи максимальну свободу для підприємців і мінімізацію бюрократії. - Критика державного перерозподілу:
Баладжі Срінівасан, який підтримує розвиток так званих “мережевих держав”, вважає, що традиційна роль урядів у забезпеченні соціальних послуг застаріла. Замість цього він пропонує створювати спільноти, що функціонують за принципами криптовалют і технологій peer-to-peer.
Сучасні виклики лібертаріанству
Не всі в Силіконовій долині підтримують лібертаріанські ідеї. Соціологічне дослідження Стенфорду 2019 року показало, що серед успішних підприємців формується новий політичний тип — «лібералітаріанці». Вони поєднують соціально ліберальні погляди (підтримка прав ЛГБТК+, імміграції, захист довкілля) з економічно консервативними (вільні ринки, мінімальні податки). Такий підхід демонструє, наприклад, Браян Армстронг, CEO Coinbase, який активно виступає за свободу ринку, але також підтримує технології, що допомагають у соціальних проектах.
Як лібертаріанство впливає на технології?
- Криптовалюти та блокчейн:
Ідея криптовалют, таких як Bitcoin, приваблює лібертаріанців своєю децентралізованістю та незалежністю від державних структур. Це дозволяє уникнути традиційної фінансової системи, що, наприклад, захоплює Баладжі Срінівасана. - Автоматизація та універсальний базовий дохід (UBI):
Прихильники автоматизації, як-от Сем Альтман (OpenAI), бачать у UBI рішення для тих, хто втрачає роботу через нові технології. Хоча ця ідея здається суперечливою для лібертаріанців, вона підтримується як альтернатива традиційним соціальним програмам. - “Техно-утопії”:
Ідея будівництва нових міст відображає прагнення створити суспільства, де вільний ринок і технології замінюють урядові структури. Наприклад, Марк Андріссен підтримував проект будівництва міста в окрузі Солано, Каліфорнія, як експеримент нових підходів до розвитку інфраструктури.
Чи справді Долина — осередок лібертаріанства?
Відповідь неоднозначна. Хоча ідеї мінімального уряду й вільного ринку є популярними, більшість жителів регіону голосують за Демократичну партію. Політичний ландшафт Долини є сумішшю лібертаріанських, ліберальних і консервативних впливів. Як зазначив дослідник Ґреґ Ференштайн, «Силіконова долина бачить уряд скоріше як інвестора, ніж як захисника».
У майбутньому можна очікувати більше приватних рішень для суспільних проблем, від автоматизації до створення нових соціальних структур. Проте чи стане це шляхом до свободи чи до ще більшої концентрації влади в руках техногігантів — покаже час.
