Гігабайти різної якості: у яких випадках 32 ГБ можуть бути кращими за 128 ГБ

Якщо накопичувач у гаджеті не здатний забезпечити високу швидкість роботи на таких дрібних блоках, не врятує потужний процесор та великий обсяг оперативної пам’яті.

Виробники в характеристиках своїх смартфонів не вказують багато дуже важливих параметрів. Це дозволяє їм вільно маніпулювати компонентами, встановлюючи менш продуктивні. Особливо улюблений прийом вендорів – це жонглювання пам’яттю своїх девайсів. Однакові на папері гігабайти можуть бути зовсім різними на практиці.

У чому проблема

Особливість роботи будь-якого додатка в тому, що вони не проводять лінійного запису великих файлів. Свої дані програми записують та зчитують невеликими блоками у випадкові ділянки пам’яті, найчастіше по 4-16 кілобайтів. Це значно важчий режим, ніж лінійний запис або читання (копіювання фільму, великого файлу тощо).

Якщо накопичувач у гаджеті не здатний забезпечити високу швидкість роботи на таких дрібних блоках, не врятує потужний процесор та великий обсяг оперативної пам’яті. Робота з додатками відчуватиметься повільною. Саме тому, наприклад, заміна механічного жорсткого диска на SSD (флеш-пам’ять) у комп’ютері суб’єктивно перетворює ПК на «ракету».

Флеш-пам’ять також має кілька стандартів організації доступу до комірок. У смартфонах найпопулярнішими є EMMC та UFS, і вони відрізняються своєю швидкістю роботи. Якщо коротко, EMMC є повільним та дешевим, а UFS – швидким та дорогим. Кожен із цих стандартів має кілька поколінь, які також відрізняються швидкістю. Окремо стоїть Apple, котра використовує протокол, який схожий на NVME і який швидший за UFS.

Різні гігабайти

Оскільки виробники смартфонів не люблять розкривати використовуваний тип пам’яті, провести пряме порівняння досить складно. Але у 2017 році Huawei упіймали «на гарячому»: компанія таємно у своїх флагманах Huawei P10 та P10 Pro використовувала як пам’ять EMMC, так і UFS. Та історія дозволила фахівцям експериментально виміряти відмінність у швидкості роботи однакових за обсягом флеш-мікросхем на однаковому «залізі»:

UFS 2.1 UFS 2.0 eMMC 5.1
Послідовне читання 749.5 Мб/с 569.12 Мб/с 282.05 Мб/с
Послідовний запис 142.95 Мб/с 137.73 Мб/с 97.55 Мб/с
Випадкове читання 159.07 Мб/с 94.0 Мб/с 29.05 Мб/с
Випадковий запис 149.4 Мб/с 55.45 Мб/с 14.43 Мб/с

Huawei використовувала три версії флеш-накопичувачів: UFS 2.1, UFS 2.0 та eMMC 5.1. Придивіться до нижніх двох рядків – випадкового зчитування та запису. Різниця швидкості випадкового запису перевищує 10 разів між UFS 2.1 та eMMC 5.1.

Причетні всі вендори

Майже всі вендори смартфонів, разом з топовими, намагаються підзаробити на повільній флеш-пам’яті. Найчастіше вони використовують повільну eMMC у базових варіантах смартфонів, залишаючи швидшу UFS для топових версій. Це змушує покупців базових моделей не лише страждати від дефіциту місця для файлів, але й спостерігати, як додатки працюють повільніше.

У 2017 році власники iPhone 7 помітили, що їхні моделі на 32 ГБ працюють дещо повільніше, ніж той самий телефон, але з накопичувачем 128 або 256 ГБ. YouTube-канал Unbox Therapy провів тест, у якому в iPhone 7 на 32 ГБ та на 256 ГБ записали однаковий файл – кінофільм. Версія з малим накопичувачем виявилася значно повільнішою, завершивши операцію за 3 хвилини 39 секунд, тоді як версія на 256 ГБ «залила» в себе цей файл за 2 хвилини 34 секунди.

Цьогорічний Samsung Galaxy A70 пропонує користувачам накопичувач 128 ГБ eMMC 5.1. Флагман Xiaomi Redmi Note 7 Pro також має 64/128 ГБ eMMC 5.1, Blackview BV9700 PRO використовує 128 ГБ EMMC 5.1, LG G8 ThinQ має 128 ГБ eMMC, Huawei Mate 20 Lite – 64 ГБ eMMC.

Водночас середньобюджетний LG G7 Fit має 32 ГБ UFS 2.1, Xiaomi Redmi K20 Pro пропонує 64 ГБ UFS 2.1, Sony Xperia XZ2 Compact – 64 ГБ UFS 2.1.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я