Тенденція, схоже, лише посилюється. Торік у травні техсектор показав найвищий за останні два роки місячний рівень звільнень — майже 40 000 людей, а штучний інтелект уже третій місяць поспіль є найчастіше названою причиною скорочень у всіх галузях, згідно з даними аутплейсмент-компанії Challenger, Gray & Christmas.
Водночас дедалі більше зростає скепсис щодо того, чи справді винен саме ШІ — чи це радше зручне прикриття, а не реальна причина. Мало що ілюструє цей спротив краще, ніж історія з платіжною компанією Block. Після шквалу критики за скорочення майже половини штату на початку року Джек Дорсі заперечував, що це сигнал проблем, наполягаючи натомість, що інструменти ШІ «дозволяють новий спосіб роботи, який фундаментально змінює саме поняття побудови та управління компанією». Але, коли користувачі в X (Twitter) почали дорікати йому «роздуттям» штату в період пандемії, Дорсі зрештою визнав, що Block справді пере наймала.
До дискусії підключилися й інші відомі голоси, зокрема відомий венчурний інвестор Марк Андрісен, який нещодавно назвав ШІ «срібною кулею-виправданням» для звільнень, що насправді пов’язані з неефективним менеджментом. В інтерв’ю подкастеру й інвестору Гаррі Стеббінгсу Андрісен заявив: «Фактично кожна велика компанія має завеликий штат. Пере найм щонайменше 25%. Я вважаю, що більшість великих компаній пере найняті на 50%. І чимало з них — на 75%. Тепер у всіх є срібна куля-виправдання: ах, це ж ШІ».
Те, що робить ситуацію вибухонебезпечною, — у той самий момент, коли десятки тисяч працівників отримують «листи щастя», невелика група інсайдерів у сфері ШІ стрімко збагачується до майже немислимих масштабів.
На початку минулого місяця виробник чипів для ШІ Cerebras Systems завершив перший день торгів на Nasdaq зі зростанням котирувань на 68% від ціни IPO в $185, що дало компанії ринкову оцінку близько $67 млрд — найбільше технологічне IPO у США з часу виходу Snowflake на біржу у 2020 році. До кінця дня співзасновники Ендрю Фельдман і Шон Лай стали мільярдерами (відтоді акції компанії впали на 30%).
Тим часом SpaceX вийшла на біржу в п’ятницю й станом на час написання має ринкову капіталізацію $2,1 трлн, що робить Маска «паперовим» трильйонером і потенційно створює, за оцінками, близько 4 400 мільйонерів і приблизно 400 центимільйонерів серед власників акцій — якщо курс не впаде. Anthropic та OpenAI також швидко наближаються до публічного ринку, обидві — з оцінками приблизно $1 трлн або й вище.
Ефекти видно й ближче до дому. У Сан-Франциско, де зараз розташовані десятки компаній у сфері ШІ, включно з найбільшими лабораторіями, елітна нерухомість регулярно продається за мільйони доларів понад заявлену ціну.
Є ще Марк Цукерберг. На початку березня він придбав маєток за $170 млн на так званому «Острові мільярдерів» у Маямі, встановивши абсолютний рекорд найдорожчого продажу житла в історії округу Маямі-Дейд. Через два місяці Meta оголосила про звільнення 8 000 співробітників, або близько 10% штату.
Техногіганти регулярно витрачають захмарні суми на свої портфелі нерухомості. Але нинішні крайнощі припадають на момент, коли багато американців відчувають фінансовий тиск, якого не було роками.
Працівники з корпоративним медстрахуванням цього року зіткнулися зі зростанням страхових премій приблизно на 6–7% — більш ніж удвічі швидше за інфляцію, вартість приватної медичної страховки від 2008 року фактично подвоїлася, а медіанна ціна житла підскочила на 28% з початку 2020 року, при цьому іпотечні ставки майже подвоїлися.
У січневому опитуванні New York Times/Siena 2026 року 65% виборців заявили, що життя середнього класу для них недосяжне. А більш свіже опитування показало, що 76% американців зараз називають вартість життя своїм головним економічним занепокоєнням — різкий стрибок порівняно з 58% роком раніше.
Ідеться не лише про втрату роботи як таку. Це десятки тисяч звільнених людей, які потрапляють в украй жорсткі умови вартості життя саме тоді, коли десятки тисяч інсайдерів ШІ спостерігають, як у них на очах виникають «раз у покоління» паперові статки, — і все це під пояснення, що ШІ є причиною їхніх звільнень. Чи це справді так — інше питання: багато економістів натомість вказують на мита, війну на Близькому Сході та ширшу економічну невизначеність як справжні драйвери обережності корпорацій. Але візуальна картинка від цього не змінюється. Одна група стає неймовірно багатою завдяки технологіям, які нібито замінюють іншу.
Знайти історичний прецедент того, що буває, коли розрив стає надто великим, неважко. У 2008 році фінансова криза, що почалася з ризикованого кредитування й надмірного ризик-апетиту на Волл-стріт, завершилася рятувальними «бейлаутами» для банків, які її й спричинили, тоді як мільйони американців втратили роботу й житло в результаті Великої рецесії. Через три роки цей гнів вилився в рух Occupy Wall Street.
На тлі нинішньої траєкторії той рух може виглядати майже наївно. Occupy Wall Street виник як відповідь на кризу, і обурення суспільства було, по суті, про те, хто має платити за прибирання після неї. Цього разу немає чіткої «аварії», на яку можна вказати. Компанії прибуткові, сам ШІ створює новий клас миттєвих мільярдерів, а звільнення відбуваються попри це, причому ШІ прямо називають їх рушієм. Якщо сприйняття ситуації у 2008-му можна було описати як: «Ми рятуємо тих, хто зламав економіку, тоді як ви втрачаєте роботу», то зараз картинка може стати: «Ми багатіємо, як ніколи, на тій самій технології, якою замінюємо вас».
Багато компаній — зокрема Block, Atlassian, Cloudflare — бачили, як їхні акції злітають, щойно вони називають ШІ причиною скорочень, тож стратегія на перший погляд виглядає логічною. Втім, їм варто замислитися, чи справді це те послання, яке вони хочуть донести до людей, яких звільняють, і до всіх інших, хто зараз спостерігає за цим.