В умовах терористичної загрози, яка зростає, силовики і чиновники вирішили піти на крайні заходи – позбавити анонімності абонентів стільникового зв’язку. Однак не всі їх підтримують, оскільки під цією, здавалося б, гарною ідеєю, ховаються замасковані поліцейські законопроекти.
Держслужба спеціального зв’язку та захисту інформації вже почала підготовку нормативних актів для ідентифікації абонентів мобільного зв’язку. Про це Економічній Правді повідомили відразу кілька джерел на ринку. Начальник управління зв’язків зі ЗМІ адміністрації Держспецзв’язку Віталій Кукса підтвердив цю інформацію. Він уточнив, що днями відомство опублікує проект змін до правил надання телекомунікаційних послуг, де будуть прописані норми ідентифікації громадян.
Нововведення, за його словами, буде впроваджуватися постановою Кабміну. Крім того, доведеться внести правки в профільний телекомунікаційний закон.
За оцінками GfK Ukraine за 2012 рік, за підписаними договорами послуги зв’язку отримують лише 3% абонентів – фізичних осіб. Зараз компанія такої статистики не веде. Експерти кажуть, що з того часу ця цифра навряд чи сильно змінилася.
Ідентифікувати всіх українських передплачених абонентів зажадали силовики через постійні загрози тероризму. «Україна чи не остання країна у світі, де немає ідентифікації. Це імплементація європейського законодавства, – розповідає Кукса. – Є побажання представників ЄС і США, щоб цю норму швидше впровадили»
Представники профільного регулятора ініціативу схвалюють. «НКРЗІ підтримує ідею загальної ідентифікації мобільних абонентів, які обслуговуються на умовах передплати, – говорить член комісії Олександр Скляров. – Ця ініціатива особливо важлива в нинішній напіввійськовий час».
Однак деякі представники галузі і чиновники сумніваються в необхідності нововведення. «Я не впевнена, що це так потрібно. Під грифом «безпека для країни під час війни» можна протягнути будь-яке «поліцейське рішення», – заявила ЕП голова недавно створеного департаменту цифрової економіки при Мінекономіки. З цим відомством проекти Держспецзв’язку теж ще належить узгодити.
Потрібен час
За словами Кукси, поки ідентифікація буде проходити за паспортом, але якщо ухвалять закон про ID-картки, то можна буде й за ними. Старих абонентів зареєструють у міру звернення до служби підтримки.
Для мобільних компаній, додав Кукса, встановлять певний термін, за який вони повинні будуть встигнути позбавити анонімності всіх абонентів. За цей термін їм ще належить поторгуватися.
Обов’язкова ідентифікація вже прописується в документах, які регламентують роботу нових телеком-послуг. Наприклад, збереження номера при зміні оператора.
Протест ринку
Учасники ринку мобільного зв’язку поки не бачили нових документів, але заздалегідь дають зрозуміти, що вони зовсім не в захваті від запропонованих нововведень.
«Близько 90% українських абонентів – це абоненти передоплати. Якщо мова буде йти навіть про поетапну їхню ідентифікацію, зробити це буде складно, довго і дорого, – говорить начальник відділу зв’язків з громадськістю «МТС Україна» Вікторія Рубан. – Мобільним операторам доведеться йти на чималі витрати, пов’язані з укладанням та зберіганням договорів, веденням баз даних».
Мобільні оператори також побоюються, що особливий порядок реалізації сім-карток виключить можливість вільного продажу стартових пакетів у неспеціалізованих торгових точках. Особливо це вдарить по продажах у невеликих населених пунктах, де спеціалізованих магазинів немає.
Рубан підкреслює, що в країнах, де стартові пакети продаються виключно за паспортами, обійти це обмеження не складно: договори оформляються зловмисниками на чужі паспорти.
Це вже не перша спроба Держспецзв’язку позбавити анонімності мобільних абонентів. Аналогічну робили ще за старої влади – влітку 2012 року. Тоді опублікували проект змін до закону. Війни тоді не було, але чиновники пояснювали, що зниження рівня анонімності абонентів дозволить правоохоронним органам більш якісно виконувати свою роботу. Ринок тоді відреагував категорично проти. Цього разу ініціатива виглядає більш підготовленою.
