В останні два роки лікарі за викликом стали значно швидше прибувати до хворих, з приємним подивом визнають жителі Харкова. «Раніше швидку допомогу доводилося чекати до години, а недавно доводилося викликати «швидку» до тещі – вони були вже протягом декількох хвилин», – говорив нам місцевий фотограф Сергій дорогою до центральної диспетчерської станції швидкої допомоги. Там і він, і ми змогли дізнатися, завдяки чому прискорилася харківська «швидка».
Зміни в Харкові відбулися в 2008 році, коли місцевий відділ охорони здоров’я автоматизував систему управління швидкої медичної допомоги (ШМД). Тоді диспетчерська служба обзавелася спеціальним програмним забезпеченням, а карети швидкої допомоги були оснащені спеціальними пристроями з GPS- і GPRS-передавачами.
Диспетчерська ШМП Харкова знаходиться в триповерховій будівлі на вулиці Червоножовтневій:
Усередині будівлі на сходовому майданчику висить нагадування про те, що тут швидка допомога працює давно:
Диспетчери займають одне просторе приміщення, яке умовно розбите на кілька відділів:
В одному з них знаходяться оператори виклику «швидкої». Усього їх шість, і дзвінки хворих поступають саме до них.
За допомогою спеціального програмного забезпечення і напрацьованої бази даних оператор бачить, з якого будинку надходить дзвінок. Якщо з цього номера телефону людина вже колись зверталася за швидкою допомогою, то на карті висвічується її ім’я:
Завдяки такій автоматизації прийом виклику скорочується в кілька разів і займає не більше хвилини. Оператор вбиває необхідні дані (ім’я, адресу, скаргу, контактний телефон хворого) в базу даних, і їх одразу ж бачать оператори відділу евакуації.
Евакуатори відправляють до місця карету швидкої допомоги, для чого підбирають лікарську бригаду. Усього їх у півторамільйонному Харкові близько вісімдесяти, і їх місце розташування видно на цифровій карті:
За лічені секунди визначивши відповідну лікарську бригаду, оператор з відділу евакуації відправляє лікарям завдання. Необхідні дані (адреса, ім’я хворого і скарга) надходять лікарям на мобільний телефон у вигляді SMS, а також на спеціальний автомобільний комп’ютер-термінал, який роздруковує інформацію на паперовій стрічці.
Після прийому бригадою ШМП виклику її статус для оператора-«евакуатора» змінюється на «зайнятий». Для обраного автомобіля система розраховує оптимальний маршрут:
Надавши допомогу хворому, лікарі швидкої допомоги звітують про роботу, після чого вони готові до наступного виклику. До того ж бригада після виклику не їде на свою підстанцію, а, як правило, залишається на місці. Завдяки цьому «швидкої» постійно розосереджені по всьому місту, а отже – ближче до наступного потенційного хворого. Якщо ж пацієнта потрібно госпіталізувати, то в приймальне відділення лікарні надходить повідомлення про очікуваний час прибуття бригади, дані про пацієнта і його діагноз.
Така злагоджена робота диспетчерів і лікарів стала можливою завдяки не тільки спеціальному програмному забезпеченню і добре налагодженому алгоритму дій. Зв’язок диспетчерської з каретами швидкої допомоги забезпечується за рахунок супутникового та мобільного зв’язку. Про місце розташування бригад диспетчери дізнаються за рахунок того, що в «каретах» встановлені GPS-приймачі, і вказані ними координати машин передаються по мобільному зв’язку за допомогою GPRS/EDGE-модулів. Подібна схема контролю транспорту використовується в послузі МТС-Навігатор, за допомогою якої вже багато українських компаній заощаджують бензин. Але харківській службі швидкої допомоги така технологія зберігає набагато більше – час.
Вона, а також автоматизація викликів значно прискорюють надання кваліфікованої допомоги хворим. Раніше диспетчер служби 103 одержував дані від того, хто викликає, три хвилини, потім півхвилини повідомляв про це відділу евакуації, а той ще дві хвилини передавав дані на підстанцію (на якій базуються карети швидкої допомоги). Півхвилини йшло на вибір диспетчером вільної бригади, і від двох до восьми хвилин вона витрачала перед виїздом до хворого. Ще від восьми до п’ятнадцяти хвилин лікарі їхали в потрібне місце. У підсумку до впровадження системи час доїзду бригади до хворого становило 15-28 хвилин.
Зараз же, якщо в Україні, за вимогами МОЗ, «швидка» повинна бути у хворого, який її викликає, протягом 15 хвилин, то в Харкові цей час тільки в 20% випадків перевищує 10 хвилин. До того ж у всій країні рідко яка бригада прибуває до хворих протягом навіть цієї встановленої чверті години, та й статистиці вірити важко – про час прибуття лікарі повідомляють самі. У Харкові такі дані показує автоматизована система. З її допомогою також завжди можна «підняти» історію викликів і проаналізувати дії тих чи інших співробітників швидкої допомоги, що дуже допомагає вдосконаленню їхньої роботи.
Роль «МТС Україна» в роботі цієї системи важлива. «У цієї компанії дуже хороше покриття, і вона погодилася надавати нам послуги мобільного зв’язку, GPRS та SMS за найнижчою ціною. До того ж МТС спеціально для нас зробила особливий тарифний план, у якому враховуються потреби служби: необхідну кількість SMS, телефонних дзвінків та пересилання даних. Від інших операторів такого бажань піти назустріч не було», – говорить Сергій Ємельянов – представник харківської компанії Escape, що створила і впровадила цю систему.
«Ця ініціатива нас відразу зацікавила. У ній дуже добре поєднуються можливості нашого оператора і потреби швидкої допомоги. На цих послугах ми нічого не заробляємо, пропонуючи їх практично за собівартістю. Проте ті, хто потребує лікаря, отримують допомогу значно швидше, а кожна заощаджена хвилина може врятувати ціле життя», – пояснює керівник Північного територіального управління «МТС Україна» Василь Петровський.
До речі, по мобільному зв’язку від МТС у Харкові передають і кардіограми. У разі необхідності бригади, які спеціалізуються на кардіології, вимірюють роботу серця і отримані дані у вигляді цифрового акустичного сигналу передають до лікарні. Там він розшифровується і перетворюється на звичайну кардіограму, і до моменту доставлення хворого місцеві лікарі вже знають діагноз, що також допомагає скоротити час для допомоги.
Цікаво, що впровадження автоматизованої системи в службі швидкої допомоги обійшлося місту всього в 2 млн гривень. Подібна система для служби 911 американського міста Х’юстон (удвічі більше Харкова) коштувала близько 110 млн доларів, розповідає Сергій Ємельянов. При цьому там стандартним часом на виїзд є 53 секунди, а в Харкові – до 30 (нормативи нашого МОЗ складають 2 хвилини). Фахівці, які приїжджали з Х’юстона, побачивши роботу харківської швидкої допомоги, сказали, що не можуть допомогти досвідом – тут вона працює навіть краще, ніж у їхньому техаському місті-мільйоннику.
Правда, Харків – уже не єдине місто, де мобільні та супутникові технології прискорюють «швидку». Після нього подібні системи були впроваджені і в 27 районах області, а рік тому – у Луганську. Харків’яни сподіваються, що їхній досвід буде поширений ще далі. Нам розповіли, що коли прем’єр-міністр Микола Азаров побачив цю систему в дії, то розпорядився, щоб такі ж були впроваджені в усій країні.
Переклад репортажу від 11 листопада 2011 року
