У кожного є свої власні способи пережити тяжкий день на роботі: це може бути чашка міцної кави, плитка шоколаду чи десятихвилинна перерва на музику. Тепер до цих способів приєдналися технології, які хочуть допомогти залишатися у фокусі на поставлених завданнях.
Уіл Хеншал раніше грав у R&B-групі під назвою Londonbeat, і він мав чітку уяву щодо того, яку музику мають слухати люди за своїм робочим столом. Популярні U2 або Snoop Dog в його список не входять, адже вони відволікають від завдань.
«Це два типи музики, які найбільше відволікають, і не дивно, що вони продаються найбільшими тиражами, – каже він. – Виявляється, що прослуховування улюбленої музики відволікає».
Хеншал співпрацював з нейрологами впродовж декількох років, щоб встановити, яка музика краще стимулює мозок на концентрацію. Його дослідження показали, що для найбільшої продуктивності ліпше за все обирати нейтральні треки, про які не можна сказати, подобаються вони, чи ні. Окрім цього, вони повинні бути без слів – пісні відволікають значно більше порівняно з інструментальними мелодіями.
Такі висновки своїх досліджень Хеншал пояснює тим, що кращій концентрації сприяє завантаження мозку, але не набагато, а саме настільки, щоб він міг працювати над іншими задачами.
Свої знахідки він зібрав на веб-сайті Focus At Will, назва якого перекладається, як «концентрація за бажанням». На ньому користувачі можуть обирати з 10 музичних жанрів, серед яких класичний, ембієнт, акустика, та можуть встановлювати різну енергійність. «Виявляється, що музика, яка дозволяє вам сконцентруватися, – каже Хеншал, – унікальна саме для вас».
Поки що сайт нараховує 300 тисяч користувачів, які в середньому проводять на ньому від п’яти до семи годин на день. При цьому вони платять досить суттєву суму за користування ним – після 30 днів пробного періоду щомісячна платня становить майже 100 грн ($5).
«Ми живемо у завжди активному світі, в якому рівні відволікань є високими. Я був на пляжі Venice Beach у Каліфорнії, і там кожен дивився на свої телефони, а не на захід Сонця, – каже експерт. – Сьогодні стає дедалі складніше концентруватися на виконанні завдань. Я хочу створити технологію, яка допоможе це робити та не втрачати час даремно».
Проте з прагненням Хеншала погоджуються не всі науковці – деякі вважають, що вплив музики на здатність концентруватися не доведено. «Я не знаю якихось досліджень, які показують зв’язок певних музичних жанрів та здатністю фокусуватися, – пояснює доктор Мет Уолл з наукового центру Imanova. – Це правда, що виключно інструментальна музика краща для відтворення у фонову режимі, ніж пісні з вокалом. Такі треки менше взаємодіють з вербальною робочою пам’яттю. Однак, судячи з усього, для концентрації годиться будь-яка фонова музика, а якщо потрібно дійсно налаштуватися, тоді варто взагалі нічого не слухати у фоні».
Цифровий енергетик
Сайт Focus At Will – це не єдиний стартап, який хоче за допомогою технологій поліпшити продуктивність користувачів. Аналогічну мету має також заснована три роки тому компанія Thync, яку започаткували інженери та нейрологи зі Стенфорду, Гарварду та Массачусетського технологічного інституту. Його завдання – не лише допомогти концентрації на роботі, а відкрити нові можливості мозку для ліпшого самопочуття.
У Thync розробили носимий гаджет, який, за словами творців, може змінювати настрій користувача. «Ми можемо взаємодіяти із сигнальними шляхами всередині людського тіла та змінювати відповідь на потрібну», – розкриває деталі співзасновник цього стартапу Іссі Голдвасер.
Створена ними система містить пристрій, що вдягається на голову та підключається по дротовому каналу до смартфона. Поки що компанія не публікує знімки того, як це виглядає: перші відомості мають з’явитися після анонсу продукту у 2015 році. Незаважаючи на відсутність деталей роботи, інвесторам ідея змінювати настрій через смартфон сподобалася, і вони виділили стартапу $13 млн на подальшу розробку.
Самі ж розробники кажуть, що гаджет не дає довготривалих змін, він просто стимулює наявні ресурси, як енергетик. «Він не поліпшує користувачів в будь-якому смислі. Його можна порівняти, наприклад, з чашкою кави чи Red Bull», – каже Голдвасер.
Хоча точні деталі роботи гаджета Thync відсутні, науковці з Університету Оксфорда вважають, що в основі лежить електрична стимуляція мозку, і це їм не дуже подобається. «Це не те, що мають робити вдома користувачі на цій стадії, – зазначає вчений Рой Коен Кадош. – Я не рекомендую купувати таке обладнання. На сьогодні це не терапія, а експерименти».
Уолл також займає обережну позицію, хоча й не таку категоричну: на його думку потрібні додаткові дослідження корисності такої стимуляції. «Зараз важко її оцінити, оскільки розробники не випустили продукт та навіть тримають у таємниці його деталі, – каже він. – Мої природні інстинкти підказують бути скептичним та обережним. Це правда, що в лабораторії можна отримати з таким пристроєм помітні ефекти».
Нейромаркетинг
Експерти вважають, що прогрес у розумінні принципів роботи мозку та нервової системи призведе до появи технологій, що змінять життя. Сьогодні ж будь-які розробки нейроіндустрії знаходяться в ембріональному стані. Саме тому, вважають деякі експерти, сьогодні ще зарано використовувати спеціалізовані терміни, наприклад, нейромаркетинг. Ним часто позначають фірми, які працюють у цій сфері, такі як Sensum, котра вимірює емоційний відгук при перегляді реклами.
«Я скептично ставлюсь до такого підходу та до всієї ідеї «тренування мозку», а також вважаю, що відповідні продукти значно переоцінюють, – розповідає Уолл. – Більшість з комерційних розробок не мають міцного наукового підґрунтя та не мають переконливих тестових випробувань своєї ефективності».
За матеріалами: BBC
