Вітчизняні «лайфхаки» для інфраструктури

Українські вчені продовжують дивувати своїми розробками, які роблять наше життя комфортнішим та безпечнішим. Сучасні системи радіолокації, тихіші залізничні колії, чиста від нафтового забруднення морська вода – це далеко не повний перелік знахідок, якими наші винахідники поділилися цього разу в Одесі. Саме там 29 вересня відбулася друга зустріч Tech Today Hub – спільного проекту «МТС Україна» та організації NDI Foundation, що об’єднує інновації вчених та капітали інвесторів. Як і попередній захід, зустріч була присвячена інфраструктурі.

Вибір теми й місця зустрічі був невипадковим. Саме в цей час «МТС Україна» запустила в Одесі 3G-зв’язок – те, без чого не обходиться жодна інфраструктура сучасного міста. Пропускна здатність мережі була збільшена в десять разів, і це дозволить без проблем дивитись потокове відео та користуватися будь-якими інтернет-сервісами. Поява 3G в Одесі дозволить розвиватися цілому місту, адже це – найзручніша технологічна основа для таких рішень, як «розумні» парковки, електронний уряд, керування автотрафіком, та для багатьох інших новітніх інфраструктурних рішень.

Генеральний директор «МТС Україна» Олег Проживальський

При цьому покриття базових станцій «МТС Україна» щільніше за конкурентів, тому якість зв’язку теж вища. «Ми дотримуємось європейських стандартів, тому МТС забезпечує повноцінне «килимове» покриття, на відміну від наявного «леопардового» покриття, яке забезпечують інші оператори», – сказав генеральний директор компанії Олег Проживальський.

Презентацію інфраструктурного рішення від «МТС Україна» продовжили знайомства з інноваціями вчених – свої розробки продемонстрували представники семи інститутів. Деякі з них вже були представлені на минулій зустрічі Tech Today Hub, але нагадаємо.

Програмний комплекс «Транспорт» від Інституту кібернетики НАН ім. Глушкова. Це рішення, яке вміє підвищувати прозорість обліку перевезень та суттєво зменшує час оформлення вантажів. Воно здатне суттєво скоротити логістичні витрати, про що свідчить досвід роботи «Укрзалізниці».

Високоміцні титанові сплави від Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України. Учені цього закладу пропонують технологію порошкової металургії, завдяки якій можна виготовляти деталі міцністю титану, але вп’ятеро дешевше. Ця технологія може використовуватися в авіації, автомобілебудуванні та військово-промисловому комплексі.

Полімерні матеріали для будівництва від Інституту хімії високомолекулярних сполук. Такі матеріали захищають будівлі від різноманітних впливів навколишнього середовища. Наприклад, для усунення проблем з ґрунтовими водами в метрополітені. Для цього досить закачати рідкі полімери в розлом бетону, і субстанція застигне там, закривши собою дірки. Це дозволяє приводити міцність будівлі до початкових характеристик і навіть зробити їх ще міцнішими. Такий метод є значно більш економічним, ніж аналоги, та значно швидше усуває проблеми.

«Оксамитовий шлях» від Інституту ім. Патона – це технологія контактного стикового зварювання рейок, яка дозволить підвищити їхню зносостійкість та зробити поїздки залізницею комфортнішими. Перевагою методу є повна ліквідація стиків. Це дозволяє зменшити опор руху поїздів у середньому на 10% та підвищити строк служби елементів верхньої будови колії майже вдвічі. При цьому витрати на ремонт колії і рухомого складу зменшуються до 35%, а економія металу на стикових кріпленнях досягає 5-7 тонн на 1 км колії.

Пресове зварювання дугою, керованою магнітним полем, – ще одна цікава розробка Інституту ім. Патона, яка дозволяє за секунди зварювати цілі труби та навіть автомобільні деталі. Використання даного обладнання в польових умовах при спорудженні об’єкта площею 1 га дозволяє підняти продуктивність праці в 5,7 разів, знизити витрати електроенергії на 6,2 тис. кВт/год та значно покращити умови праці. Вартість такого устаткування становить від $30 тис.

Сучасна радіолокаційна система від Інституту радіофізики та електроніки ім. Усикова. Повна назва – напівпровідникова радіолокаційна система міліметрового діапазону «РЛС-Аеро». Вона застосовується для моніторингу наземного руху повітряних суден, транспортних засобів на територіях аеропортів, а також для контролю за рухом суден у протоках, у морських і річкових портах. Її ефективність перевищує закордонні аналоги у вісім разів, а впровадження коштує всього близько $100 тис.

Ліквідації нафтових забруднень від Інституту сорбції та проблем ендоекології. Щорічно видобувається більше 2,5 млрд т нафти, а у воду та ґрунт потрапляє до 150 млн т. Кожна нова аварія зазвичай закінчується тим, що 80-90% нафтопродуктів там і залишаються. Біоактивний сорбент БАРСтес дозволяє вирішити цю проблему. Усього 1 грам сорбенту може майже миттєво усунути забруднення 10 грам нафти. При цьому сорбент згодом самоутилізується. Тобто в процесі очищення кінцевим продуктом розпаду нафти є вуглекислий газ та вода, а забруднення зникає.

Система радіаційного контролю від Інституту геохімії навколишнього середовища. В Україні близько 10 тис. підприємств, які використовують радіаційно-небезпечні технології. Дана розробка може запобігти незаконному обігу ядерних і радіоактивних матеріалів та допомогти в протидії радіаційному тероризму. Тобто її можна застосовувати в митному та прикордонному контролі, оснащенні екологічних та ядерних інспекцій. За допомогою такої системи можливий громадський контроль радіаційно-екологічної ситуації через інтернет та картографування радіаційного стану територій.

«Україна має шанс для технологічного прориву. Важливо усунути розрив між наукою, бізнесом і владою – щоб вони могли говорити на одних майданчиках, знаходити спільну мову і рухати Україну вперед, – резюмувала президент NDI Foundation Ольга Крупська. – Власне для того, щоб прибрати цей розрив, ми спільно з «МТС Україна» та Національною академією наук України запустили Tech Today Hub. Він працює як постійний майданчик для об’єднання науки і бізнесу, де демонструються передові розробки, які можна впроваджувати вже сьогодні».

Президент NDI Foundation Ольга Крупська

Наостанок ви можете ознайомитися з презентацією Яна Бойсе, який, на жаль, з технічних причин не зміг виступити на заході. Пан Бойсе понад 8 років займається розвитком транспортної індустрії в рамках Європи. Він безпосередньо веде в рамках MDCE проекти з розробки та впровадження співпраці бізнесу з університетами, органами влади, галузевими об’єднаннями та міжнародними організаціями у сфері логістики та морських секторах. MDCE є центром, що розвиває морський кластер на національному рівні в Данії та в рамках Європейського союзу (ENMC).

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Будь ласка введіть ваше ім'я