Джефф Безос озвучив те, що зазвичай залишається між рядків: мільярдери прагнуть забрати у користувачів ще одну річ та почати здавати її в оренду, забезпечивши собі нове джерело невичерпного доходу. Мова йде про бажання ультрабагатіїв зробити так, щоб користувачі відмовилися від володіння повноцінним персональним комп’ютером і перейшли до оренди обчислювальних ресурсів у хмарі. Звісно, для доступу до хмари потрібен комп’ютер, але це буде машина, яка не спроможна прийнятно виконувати програми і забезпечить лише доступ до хмари.
У своїх міркуваннях Безос зазначав, що люди схильні переоцінювати ризики та недооцінювати можливості, і хоча в минулому Безос робив низку надто амбітних прогнозів, які не справдилися, його далекоглядність у питаннях онлайн-торгівлі та хмарних обчислень не підлягає серйозному сумніву. Безос залишається одним із найуспішніших технологічних підприємців в історії, створивши Amazon – найбільший інтернет-магазин у західній півкулі. Співробітники цього магазину навіть не мають часу сходити в туалет і змушені робити справи в пляшку, аби їхня продуктивність та прибуток магазину були максимальними.
На думку Безоса, локальне апаратне забезпечення персональних комп’ютерів є застарілим підходом, тоді як майбутнє належить сценаріям хмарних обчислень, у межах яких користувачі орендують обчислювальні потужності у таких компаній, як Amazon Web Services або Microsoft Azure.
Для ілюстрації цієї ідеї Безос наводив історію про відвідування історичної пивоварні. За його словами, на цій багатовіковій пивоварні був музей, присвячений її спадщині, де серед експонатів демонструвався електричний генератор сторічної давності, який використовувався ще до появи національних енергомереж. Безос зазначив, що сприймав цей генератор так само, як він сьогодні сприймає локальні обчислювальні рішення, маючи на увазі, що користувачі з часом відмовляться від власного апаратного забезпечення на користь орендованих, постійно підключених до мережі хмарних сервісів, які пропонують Amazon та інші подібні компанії.
Описане ним майбутнє вже частково реалізується в різних формах. Сама ідея володіння лише екраном, клавіатурою та мишею з використанням операційної системи Windows віддалено за передплатою викликає у багатьох людей різко негативну реакцію, проте при аналізі довгострокових тенденцій цей сценарій перестає виглядати суто гіпотетичним.
Сотні мільйонів користувачів уже відмовилися від володіння музикою, телевізійними шоу та фільмами, передавши контроль над доступом до цього контенту хмарним компаніям на кшталт Spotify та Netflix, обидві з яких працюють на інфраструктурі Amazon Web Services. Хмарні ігрові сервіси, зокрема Amazon Luna, NVIDIA GeForce Now та Xbox Cloud Gaming, також демонструють стабільне зростання, і цей процес не обмежується лише вузькими нішевими сценаріями.
Переважна більшість застосунків і сервісів, з якими люди взаємодіють онлайн, уже є повністю хмарними, починаючи від Fortnite і завершуючи TikTok. У цьому контексті припущення, що більшість користувачів у майбутньому можуть вважати прийнятною оренду повноцінних обчислювальних рішень у таких компаній, як Microsoft або Amazon, перестає виглядати фантастичним.
Як окрема опція такий підхід не є проблемним сам по собі. Однак виникає питання щодо того, чи збережеться реальний вибір для споживачів у найближчі роки, чи цей перехід стане фактично вимушеним.
Окрему увагу привертає ситуація на ринку оперативної пам’яті. Ціни на DRAM стають дедалі менш прийнятними для споживачів. Такі виробники, як Dell та ASUS, уже сигналізували про підвищення цін на свої лінійки персональних комп’ютерів у найближчі тижні, тоді як напівпровідникові компанії, зокрема Micron і Samsung, відкрито відмовляються виконувати замовлення на споживчі партії DRAM. Компанія Micron узагалі повністю згорнула свої споживчі операції в цьому сегменті.
Причиною цього є штучний інтелект, або, точніше, хмарна інфраструктура, на якій він працює. Системи штучного інтелекту потребують хмарних обчислювальних ресурсів для свого функціонування. Кожен запит до ChatGPT, кожна генерація зображень або контенту, створеного інструментами на кшталт Copilot, вимагає значних обчислювальних потужностей у дата-центрах. Це означає зростаючий попит не лише на DRAM, а й на інші компоненти. Очікується, що наступним дефіцитним ресурсом стане SSD-накопичувач, що додатково вдарить по споживчих цінах.
Ті, хто сьогодні володіє якісними персональними комп’ютерами, ігровими консолями або ноутбуками, ймовірно, залишатимуться захищеними у короткостроковій перспективі. Проте у довгостроковому вимірі постає питання про те, що станеться, коли ці компоненти неминуче вийдуть з ладу або будуть пошкоджені, а також якими будуть ціни на заміну через два або три роки.
Деякі аналітики припускають, що ціни на оперативну пам’ять можуть стабілізуватися протягом одного або двох років, однак споживачі фактично конкурують за ці ресурси з національними державами. Прихильники розвитку штучного інтелекту, серед яких і керівник OpenAI Сем Альтман, переконали законодавців у тому, що ці технології мають значення для національної безпеки, як у контексті військових застосувань, так і потенційних технологічних проривів, які ще не були реалізовані. Для втілення цих обіцянок потрібні інвестиції на трильйони доларів, спрямовані насамперед у хмарну обчислювальну інфраструктуру.
На сьогодні існує фізична межа кількості мікрочипів, які людство здатне виробити в певний момент часу. За умов, коли держави фактично створюють гроші для того, щоб перевершити споживчі компанії у боротьбі за базові компоненти, немає очевидних передумов для зниження попиту в найближчій перспективі. Єдиним можливим винятком може стати ситуація, за якої інвестори та держави втратять віру в те, що штучний інтелект здатен запропонувати щось суттєво більше, ніж переформатовані відповіді з онлайн-форумів, меми та автоматично згенеровані тексти.
Компанія Microsoft уже раніше працювала над хмарною версією Windows для споживачів, спираючись на корпоративний продукт Windows 365, однак протягом останніх років цей напрям було фактично відсунено на другий план, імовірно через те, що за нинішніх економічних умов він не виглядає виправданим, з огляду на доступність відносно недорогих і водночас цілком придатних для повсякденного використання ноутбуків. Проте з урахуванням поточних тенденцій не можна виключати, що компанія знову повернеться до цієї ідеї.
Водночас хмарні обчислення самі по собі також не є дешевими. Хмарний геймінг Xbox Game Pass із роздільною здатністю 1440p коштує близько 30 доларів на місяць, а компанія NVIDIA нещодавно запровадила обмеження у 100 годин на місяць для своїх хмарних ігрових сервісів, що, ймовірно, пов’язано з невигідною економікою таких рішень за поточних тарифів. Подібна ситуація може скластися і з сервісами штучного інтелекту на кшталт ChatGPT або Copilot. Питання полягає в тому, чи є ці продукти достатньо цінними для більшості користувачів, аби вони були готові регулярно платити за них.
На поточному етапі багато з цих сервісів залишаються безкоштовними, оскільки компанії прагнуть сформувати звичку користування, розраховуючи згодом запровадити платну модель. Проте у випадку, якщо завтра доступ до таких інструментів буде обмежено і запропоновано оплату на рівні приблизно 10 доларів на місяць, значна частина користувачів може відмовитися від підписки. При цьому експлуатація подібних систем уже сьогодні обходиться компаніям у мільйони доларів на день і досі не забезпечує стабільної прибутковості для багатьох ключових гравців ринку, що створює серйозну економічну проблему.
В умовах сучасної інформаційної напруги легко вдатися до припущень про існування масштабного скоординованого плану, спрямованого на позбавлення користувачів останніх елементів власності, однак за відсутності суттєвих змін у вартості електроенергії та інших базових ресурсів такий сценарій наразі не виглядає неминучим.
Фактично хмарні обчислення для споживчих сценаріїв сьогодні є різновидом локальних обчислень із додатковими, доволі дорогими проміжними етапами. Доти, доки економіка локального апаратного забезпечення не зазнає радикального краху, реалізація бачення Джеффа Безоса щодо повністю хмарного майбутнього не виглядає близькою перспективою навіть для звичайних користувачів персональних комп’ютерів.
