Хмарна ера: зробити складне простим

Десятиліття тому пошук тисяч генетичних маркерів, які змогли б дати підказки щодо виникнення, наприклад, аутизму, був би завданням для якоїсь крупної корпорації або цілого наукового інституту. Проте сьогодні подібне можуть робити лише два десятки людей з ноутбуками та доступом в інтернет. Вони легко можуть обробити генетичний код тисяч дітей з різних куточків світу. Подібне було би неможливим, якби не доступність «хмар» сьогодні.

«Без «хмари» мені знадобилося для пошуку близько $1 млн та багато персоналу», – каже віце-президент компанії SynapDx Марк де Прісто. Його фірма займається пошуком генетичних маркерів для лікування складних хвороб у дітей. Завдяки «хмарам» компанії вдалося значно скоротити витрати: їй потрібно лише $25 тис. на місяць на оплату послуг з обчислень.

«Хмари» всюди

Сьогодні «хмарами» користується кожен завдяки своїм смартфонам, планшетам і ноутбукам. Адже за цією загальною назвою знаходяться звичні сервіси: Dropbox, Apple iCloud, онлайнове відео, перекладачі, офісні пакети та майже будь-які інші служби.

Загалом хмарний сервіс – це можливість надавати користувачеві різні можливості через інтернет. Споживачі можуть віддалено працювати з різними програмами та дисковим простором незалежно від того, який у них пристрій, оскільки для роботи їм потрібно мати лише веб-браузер та доступ в інтернет.

«Хмари» – це нове втілення старої ідеї мейнфреймів, коли у споживача знаходиться малопотужний пристрій, а всі «важкі» задачі виконують сервери в дата-центрах. За прогнозами аналітиків IDC, у наступні шість років на хмарні технології компанії будуть витрачати до 90% всіх затрат на ІТ. У грошовому еквіваленті це означає майже $5 трильйонів.

«Найбільші події у світі, наприклад, футбольний чемпіонат FIFA 2014, використовують «хмари» для різноманітних онлайнових сервісів», – розповідає голова хмарного підрозділу Amazon Web Services (AWS) Енді Джессі. Його служба є одним з найбільших постачальників хмарних послуг у світі. Наприклад, Shell використовує AWS для проведення сейсмічних досліджень. А стартап Pinterest зміг завдяки AWS створити один з найпопулярніших сервісів для пошуку нових ідей та речей. Завдяки «хмарі» всього 300 працівників пораються з навантаженням в 60 млн нових фотографій щодня.

Змагання за «хмари»

Сьогодні все більше і більше сервісів працюють у «хмарах», і тому з’являються нові постачальники подібних послуг. Однак у світі вже є декілька лідерів – Amazon, Google, Microsoft, Apple, – які рухають «хмарний» прогрес уперед.

«Завжди будуть існувати національні кордони та геополітичні розбіжності, – зазначає інженер з «хмар» у Microsoft Йозеф Халіді. – У світі може бути 200 телефонних компаній, проте лише декілька з них будуть глобально домінувати. Через п’ять років лише кілька сотень людей будуть розуміти, як працюють «хмари».

Уже сьогодні подібні хмарні технології дозволяють робити до того неможливі речі. Наприклад, машинний переклад голосової розмови в реальному часі, автомобілі, яким не потрібний водій, та «розумні» будинки, які підлаштовуються під своїх жителів.

«Хоча про це казали мільйон разів, це не означає, що це неправда: ми в самому початку розвитку «хмар», – говорить директор з продуктового менеджменту «хмар» Google Грег де Мішільє. – Зробити щось для 100 тис. споживачів сьогодні можуть не лише власники корпоративних дата-центів. Глобальні речі можуть створювати дві-три людини».

Хоча Amazon, Google та Microsoft є сьогоднішніми «хмарними» лідерами, їх наздоганяють інші компанії. IBM лише за минулий рік витратив близько $2 млрд на хмарні технології та сервіси. Один з найбільших світових провайдерів інтернет-послуг CenturyLink, який володіє 700 тис. кілометрами оптоволоконного кабелю, також додав «хмари» до своєї лінійки продуктів. Від них не відстає і Hewlett-Packard, яка нещодавно почала випускати сервери для «хмар».

Комп’ютери – це сила

Одна з переваг «хмар» у тому, що споживачу не потрібно будувати власні дата-центри з потужними серверами. Він може їх орендувати і гнучко регулювати свої потреби, збільшуючи кількість машин під час пікових навантажень. Для цього найбільші постачальники хмарних послуг розміщують у своїх дата-центрах мільйони серверів.

Наприклад, аналітики оцінюють, що Amazon та Google мають сумарно по 10 млн серверів у своїх центрах обробки даних у всьому світі. А «хмара» Microsoft Azure працює на одному мільйоні серверів.

Будівництво подібних сервісів потребує гігантських затрат, проте для кінцевих споживачів їхні послуги обходяться доволі дешево. Економісти кажуть, що цьому сприяв закон Мура – це маркетингове правило, згідно з яким кожні 18-24 місяці за однакову кількість грошей можна купити вдвічі більше обчислювальної потужності.

Дешевизна хмарних послуг сприяє не лише прогресу в наукових дослідженнях та бізнесу. Вона створила можливість для розвитку інтернету речей. За цією концепцією майже будь-яка річ оснащається виходом в інтернет для того, щоб передавати на сервери відомості про себе.

«Тепер ви можете купити мікропроцесор за 25 центів, і вони будуть з’єднуватися з «хмарою», комп’ютери якої можуть розуміти контекст та оптимізувати поведінку, – каже один з розробників Azure Девід Кемпбел. – Ми створимо величезні економічні можливості».

Зміна парадигми

Ще однією значною зміною, яку приносять «хмари» користувачам, є модель роботи програмного забезпечення. Споживачам вже не обов’язково купувати утиліти для встановлення на жорсткому диску. Замість цього вони можуть відкрити свій браузер та підключитись до серверу потрібної програми. Подібна модель роботи називається «програмне забезпечення як сервіс» (SaaS), і в ній споживач оплачує час, який він фактично використав. Завдяки цьому затрати на ПЗ можуть бути нижчими, ніж при покупці коробкових рішень.

«Історично ми жили у світі, де комп’ютерні потужності були дефіцитними ресурсами, каже де Мішільє. – Однак тепер його вдосталь, і ми не знаємо, до чого це приведе».

За матеріалами: NY Times