Як космос роблять красивим

Adobe у своєму блозі розповіла про те, як отримані з космічних телескопів і міжпланетних станцій зображення обробляються за допомогою Photoshop і готуються до публікації в ЗМІ. Іноді для створення готового зображення досить склеювання знімків у панорамне зображення (як з даними марсоходів). Проте частіше процедура виявляється значно складнішою.

Різнокольорові та яскраві знімки туманностей і віддалених галактик хоча й існують у реальності, але побачити їх можна лише на екрані монітора. Причина не лише в тому, що для спостережень необхідно мати гігантські телескопи. Для того щоб побачити красу космосу, потрібно спостерігати майже в усіх наявних діапазонах електромагнітних хвиль. Для людини вони не видимі доти, поки науковці за допомогою «фотошопу» не втиснуть їх у звичайні кольори.

Туманність Оріону M42 відзняли у 2013 році в інфрачервоному діапазоні. За допомогою фоторедактора її прикрасили та зробили видимою людському оку

За словами астронома Роберта Херта (Robert Hurt) з Центру обробки та аналізу інфрачервоних зображень при Каліфорнійському технологічному інституті, його робота починається з напівтонових зображень, взятих на різних ділянках інфрачервоного діапазону. Херт підсилює контрастність, щоб зробити більш яскравими найцікавіші аспекти галактик і туманностей, а також для того, щоб позбутися зайвих об’єктів.

Потім інфрачервоні «відтінки» перетворюються на видимі кольори за допомогою червоного, зеленого і синього шарів Photoshop. Крім того, для отримання більш точного та яскравого зображення Херт часто суміщає дані кількох телескопів («Хаббла» і «Спітцера», наприклад).

Галактику M104 “Сомбреро” знімали два телескопи: Спітцер (зліва) та Хаббл (у центрі). Фінальне зображення показано справа

За словами астронома, він не просто робить яскраві картинки, але сприяє підвищенню наукової точності. «Оптика камери може створювати артефакти, які простій людині здадуться реальними об’єктами Всесвіту», – пояснює Херт. – Але саме їх ми вирізаємо із зображень – ми не хочемо, щоб люди думали, що тут ось, наприклад, знаходиться дивна планета, коли насправді її немає».

Підсумком роботи зазвичай виявляється файл обсягом у кілька десятків гігабайт, де поєднано шари зображень з декількох телескопів. Саме його зменшену копію публікують ЗМІ для своїх читачів. До речі, в астрономів подібні картинки є звичною практикою, яка називається «Астрономічна картинка дня» (APOD). Цей сайт з космічними фотографіями та коротким описом запустило NASA разом із Массачусетським технологічним інститутом у 1996 році. Картинки з перекладеним описом можна переглянути, наприклад, на сайті Astronet.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Будь ласка введіть ваше ім'я