Один із головних викликів для людства на найближче десятиліття – брак питної води. За прогнозами ООН, через 15 років потреба людства в прісній, придатній для використання воді перевершить наявні запаси на 40%. При цьому солоної і забрудненої води буде вдосталь. В ООН припускають, що близько 1,8 млрд людей до 2025 року будуть жити в регіонах, де води буде не вистачати. Українські науковці вже зараз зайнялися цією проблемою і створили стартап з очищення та опріснення морської води, який може претендувати на 30% світового ринку обсягом $ 6,5 млрд.
Компанія «Технології природи» спільно з дослідниками кафедри екології та технологій рослинних полімерів інженерно-хімічного факультету КПІ заснувала стартап, мета якого – розробити новий спосіб очищення води. Загалом на перший етап проекту інвестор витратить близько 6 млн грн. За ці гроші учасники проекту хочуть зробити першу унікальну промислову установку.
Із живої клітини
Про деталі проекту ЛІГА.net розповів директор «Технологій природи» Володимир Золотухін. За його словами, для початку в Данії буде потрібно закупити мембрани на основі аквапорінів. Вони будуть використовуватися для фільтрації води в експериментальному агрегаті. Як говорить аспірант кафедри екології Валентина Грабітченко, датська компанія Aquaporin AS – це поки єдине підприємство, яке почало займатися мембранами такого типу. За її словами, датчани тільки недавно налагодили виробництво. Навіть не в промислових масштабах, а в лабораторних.
Схема роботи такої мембрани нагадує роботу живої клітини, адже вони вкриті чимось схожим. Мембрани у клітинах пронизують трубки білка (аквапоріни). Він затягує в клітину тільки воду, залишаючи всі інші речовини позаду і виконуючи роль природного фільтра. За відкриття аквапорінів Пітер Агре отримав у 2003 році Нобелівську премію з хімії.
Для того щоб отримати, наприклад, із солоної морської води прісну, зараз використовується установка зворотного осмосу. Вода під великим тиском (у 20 разів перевищує водопровідний) проходить через спеціальну мембрану. Фільтри зворотного осмосу на основі мембран із синтетичного волокна використовуються не тільки в промислових цілях. Такий прилад можна зустріти на звичайній кухні. Він набагато менш потужний і потрібен для доочищення води.
«Використання аквапорінів дозволить збільшити термін служби мембран у два рази. Якщо звичайний фільтр зворотного осмосу потрібно замінювати кожні три роки, то з використанням нової біотехнології – кожні шість років», – пояснює Золотухін.
Крім того, при використанні білка не потрібно буде створювати великого тиску у фільтрі, що дозволить скоротити витрати на електроенергію в 3-5 разів. За розрахунками, поданими в презентації проекту, енерговитрати на опріснення 1000 кубометрів води складуть $65, тоді як при використанні звичайних установок вони починаються від $180.
General Electrics захлинувся
Компанія «Технології природи», яку створили у 2009 році, на ринку очищенні води не новачок. Початковим її завданням було очищення шахтних вод. «Східний регіон дуже потребує очищеної води. Водойм мало, а поклади шахтних вод величезні», – згадує Золотухін.
Його компанія вирішила побудувати і запустити спеціальний водоочисний завод «Аквасервіс». «Домовилися з General Electrics про постачання устаткування. Встановили його. Запустили, але для мембран General Electrics шахтні води виявилися занадто агресивними», – говорить менеджер.
General Electrics запропонувала продовжити контракт і вдосконалити рішення. Але це потребувало б величезних інвестиційних вливань. Тому представники алчевської компанії поїхали в Київ на кафедру екології КПІ, щоб порадитися з ученими, як можна вирішити проблему. У результаті спільної роботи зі співробітниками КПІ з’явилося кілька українських патентів з очищення води.
«Аквасервіс» вдалося запустити, і він став постачати воду і населенню, і Алчевському меткомбінату. «Це перший завод такого типу в СНД. Наші представники доповідали про технології на засіданні Генасамблеї ООН з питання очищення шахтних вод в Нью-Йорку у 2013 році», – зазначає Золотухін. Нова розроблена технологія згодом допомогла встановити опріснювальну систему в Криму, запустити завод з опріснення води Балтійського моря в Калінінграді, брати участь у проекті з очищення води для ОПЗ.
У 2013 році компанія «Технології природи» обладнала свердловину на території КПІ, встановила лабораторію, щоб проводити подальші випробування. Проект обійшовся приблизно в $ 250 000.
Шлях на ринок
Друга фаза проекту з очищення води на основі аквапорінів – інвестиції в промислове виробництво. «Світовий ринок очисних мембран щороку збільшується на $1 млрд. Якщо коли-небудь і буде третя світова війна, то вона, напевно, почнеться через доступ до чистої води», – вважає Золотухін.
Перша аквапорінова установка обійдеться дорожче своїх аналогів. Установка Ecosoft, що працює на основі звичайної мембрани зворотного осмосу, коштує $85000, Aqualux – $83000, а майбутня розробка «Технологій природи» – $90 000. Українським розробникам потрібно на практиці довести, що вона ефективніша й економніша.
Валентина Грабітченко з кафедри екології каже, що якщо випробування виявляться успішними, проект претендує в перспективі на 30% світового ринку баромембранного опріснення води. Зараз, за її словами, цей ринок становить близько $6,5 млрд і продовжує зростати.
Стартап збирається налагодити контакт з компаніями, які займаються опрісненням води, і продавати свої установки. За словами Грабітченко, на території України необхідно буде побудувати цех зі складання фільтрових установок вартістю $100 000-120 000.
За матеріалами: Ліга-Бізнес
