Влада Естонії просуває в Євросоюзі ідею нових правил щодо контенту в інтернеті. Експерти кажуть, що вони дуже схожі на ті, що прийняті в Китаї, де глобальна Павутина дуже обмежена для звичайних користувачів. Але попри відсутності зручного доступу до контенту та порушення приватності нова ініціатива також може зруйнувати роботу розробників додатків та науковців.
Естонія пропонує нові заходи, згідно з якими всі веб-сайти, які дозволяють завантажувати в Мережу контент, будуть зобов’язані встановити в себе фільтри. Вони повинні блокувати увесь контент, який може порушувати чиї-небудь права на інтелектуальну власність.
Веб-сайти, які оснащені такими фільтрами, будуть змушені сканувати взагалі все, що завантажують користувачі, з персональними даними включно. Цю ідею активно підтримує європейська медіагалузь і уряд Естонії – країни, яка зараз головує в ЄС.
Представники цілого ряду країн – Чехії, Фінляндії, Угорщини, Ірландії та Нідерландів – уже висловили побоювання, що «фільтри копірайту» суперечать фундаментальним правам людини, з правами на свободу вираження та захистом персональних даних включно.
Противники законопроекту також вказують, що встановлення таких фільтрів буде досить дорогим заходом, а отже, далеко не всі їх собі зможуть дозволити. Водночас законопроект написаний так, що всі, хто не встановить собі такі фільтри, виявляються порушниками закону. Для малого бізнесу це може означати масу проблем.
Експерти нагадують, що в Китаї із середини квітня 2017 р. почали функціонувати «Товариство із захисту копірайту» і його «Моніторинговий центр», який постійно сканує Мережу в пошуках матеріалів, що порушують копірайт. Перевіряються всі сайти – від національних медійних майданчиків до індивідуальних пристроїв, таких як SmartTV.
Запропоновані в Європарламенті «фільтри копірайту», кажуть в європейській організації вільного програмного забезпечення Free Software Foundation Europe та Open Forum Europe, зроблять неможливою роботу програмістів. «Фільтри копірайту», на їхню думку, будуть часто спрацьовувати, коли програмісти обмінюватимуться кодом на таких платформах спільної роботи, як GitHub.
«Хибні спрацьовування фільтрів можуть призвести до того, що робота розробників зникатиме випадковим чином і ламатиме їхні програмні розробки. Це означатиме втрату бізнесу, зменшення продуктивності, зменшення надійності інфраструктури, – написали ці організації в офіційному листі. – Фільтри також втрутяться в приватність, свободу вираження та доступу до інформації. Вони підривають принцип невинності, звинувачуючи кожного в можливому порушенні копірайту».
Представники сервісу InfoJustice.org при Американському університеті також вважають, що введення фільтрів матиме схожий вплив на роботу науковців. Сьогодні лише в Європі діють 1250 репозиторіїв, які дозволяють обмінюватися науковими даними. Запропоновані методи захисту унеможливлять їхнє існування.
