А ви впевнені, що ваші думки належать вам? Активісти виступають за захист ментальної приватності

П’ять базових прав, які мають гарантувати відсутність зловживань новими технологіями та маніпуляції роботи мозку

Світ так і не зміг розібратися з питаннями приватності в соцмережах та інтернет-сервісах, а технології дозволили зазирнути на новий рівень – у мозок. Група активістів за нейро-права виступає за розробку законів з ментальної приватності. Без цих законів, кажуть активісти, користувачам загрожує маніпуляція роботою їхнього мозку, зміна їхньої особистості та вподобань.

«Це не фантастика. Ми вже робимо це на лабораторних тваринах, – каже один з активістів професор Університету Колумбія Рафаель Юсте. – Якщо ви можете записувати та змінювати нейрони, ви можете принципово зчитувати та записувати мозок людей».

Нейро-права повинні бути додані до Універсальної декларації з прав людини, яку прийняли в 1948 році в ООН після Другої Світової війни . Цей документ став основою для створення міжнародних прав людини.

Юсте називає п’ять базових прав, які мають гарантувати відсутність зловживань новими технологіями та маніпуляції роботи мозку. Це право на ідентифікацію, свободу волі, ментальна приватність, рівний доступ до технологій аугментації, захист від алгоритмічної однобокості.

Прийняттям нейро-прав активісти хочуть убезпечити людей від зловживань, коли технології маніпуляції роботою біологічних нейромереж стануть комерційно доступними.

Сьогодні багато таких технологій лише виходять за рамки дослідницьких проєктів та використовуються переважно в медицині, допомагаючи пацієнтам відновлювати рухливість кінцівок після травм нервів чи надають можливість комунікації після травм мозку.

Адміністрація з контролю за ліками та харчовими продуктами США (FDA) уже дозволила використання стимуляції мозку. Вона передбачає імплантацію електродів у мозок для терапії таких хвороб, як Паркінсона та епілепсія.

Однак ці нейротехнології розвиваються в бік комерціалізації та розширення своїх можливостей поза медичне призначення. «Глибоко всередині люди хочуть споживацьких технологій», – каже професор неврології Університету Джона Хопкінса Джон Кракауер.

Приватні компанії вже почали продажі носимих гаджетів, які відстежують активність мозку та можуть визначати настрій та емоції користувача.

Кракауер прогнозує, що соцмережі та масова реклама разом з останніми нейротехнологіями може змінювати уподобання людей без їхньої згоди. «Технологія може залізти у наш череп та дістатися наших нейронів», – каже він.

Деякі країни вже працюють над законодавством, яке має уберегти мізки користувачів від прямого втручання. Однією з перших країн, де приймуть такі закони, може стати Чилі. Також в Іспанії влада пропонує нові регуляції штучного інтелекту, які враховують нейро-права.

«Це вперше в історії, коли люди можуть отримати доступ до вмісту людського розуму, – каже Юсте. – Ми повинні бути дуже обережними в тому, як надамо таку можливість суспільству».

За матеріалами: Reuters

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я