Уже найближчим десятиліттям людство планує серйозно закріпитися на Марсі, побудувавши там постійну базу та організувавши першу позаземну технологію. Але така станція буде тісною та малопридатною для забезпечення життєдіяльності незалежно від Землі. Потрібне тераформування і це можуть забезпечити живі організми. На Землі вони забезпечують регуляцію атмосфери, кисень, їжу, погоду тощо. Чи можна за допомогою генномодифікованих організміва підготувати іншу планету для колонізації людиною?
Деякі експерти уже закликають розпилити на Марсі завезені із Землі бактерії, щоб вони своєю життєдіяльністю наблизили клімат на цій планеті до земного. Журналісти Gizmodo запитали у кількох фахівців чи можливо це та чи варто так робити.
Кетрін Деннінг, доцент анропології
Ми, можливо, можемо, але, можливо, не повинні так робити. Але спершу потрібно запитати: ми – це хто саме?
Дискусії про майбутнє та дослідження космосу часто містять це «ми», під яким розуміється все людство чи наш вид. Однак не існує жодного «ми». В майбутньому лише кілька людей зможуть щось реально робити в космосі. Лише невелика група людей має інструменти та знання для генетичної модифікації організмів. Інша невелика група людей забезпечує роботу перших двох груп своїми грішми та інвестиціями.
Ці невеликі групи людей мають власні наміри та думки, і вони не планують вислуховувати думки інших жителів нашої планети. Більшість жителів Землі не мають права голосу.
Це важливо, оскільки коли Ілон Маск або Джефф Безос кажуть, що потрібно щось зробити в космосі – вони використовують це традиційне «ми», яке змушує аудиторію думати, що вона має якесь відношення. Але потрібно чітко розуміти, що в космосі перетинаються різні інтереси та ідеології.
В будь-якому випадку, в теорії, люди можуть розпилити генетично модифіковані організми на іншій планеті. Для цього підходять не всі небесні тіла, також нинішні технології не можуть доправити вантаж до значної кількості планет поза межами Сонячної системи. Однак невеликі капсули з мікробами можуть долетіти до екзопланет.
Однак навіть досяжні нам планети у Сонячній системі не варто населяти бактеріями. По-перше, деякі учасники космічної гонки можуть розцінити це як порушення угоди щодо космосу. По-друге, деякі планети вже можуть мати життя. Його варто знайти та дослідити спершу. По-третє, інші планети можуть мати інші цінності незалежно від їхньої населеності.
Люди в уявному майбутньому не збираються висаджуватисся на екзопланетах і немає великого сенсу посилати туди модифіковані організми.
Джон Раммер, старший дослідник SETI Institute
Візміть Марс, Європу, Енцелад – кожен з них, схоже, має воду. Ми, можливо, можемо модифікувати організм та підготувати його для життя в таких умовах протягом обмеженого періоду часу. Але я не можу гарантувати, що вдасться заселити такі місця з ГМО. Земні організми можуть з’їсти всі доступні мінерали та масово вимерти. Що неприємно та безглуздо. Якщо пощастить, на планеті можуть виявитися корінні мікроорганізми, які з’їдять заслане ГМО. Ми не знаємо достатньо, щоб створити за допомогою ГМО щось корисне на якійсь іншій планеті.
Ми також не повинні полишати пошук позаземного життя лише тому, що є інструмент маніпуляції мікроорганізмами та немає терпіння. Не варто шукати коротких шляхів і потрібно ретельно шукати позаземне життя.
Дірк Шульце-Макуч, професор платератної населеності та астробіології
Я не думаю, що ми готові. Ми не знаємо умови навколишнього середовища на інших планетах. Ми не знаємо як оптимально відредагувати генетичний код мікроогранізму, щоб він процвітав в таких умовах. Єдина планета, де я бачу таку можливість в близькому майбутньому – це Марс, яким ми знаємо найкраще з усіх інших планет і супутників Сонячної системи.
Але навіть якщо ми можемо це зробити, я не думаю, що ми повинні так робити. Це дуже антропоцентричний підхід. Ми повинні спробувати дослідити розмаїття життя на інших планетах, якщо воно є.
Навіть якщо на Марсі та Землі виявиться, що життя пішло від одного предка, воно еволюціонувало у різних умовах, і матиме значні відмінності. До тих пір, поки не можна виключити існування корінного життя на Марсі або іншій планеті, питання заселення її ГМО не можна піднімати.
Натанієль Шевчик, професор космічної біології
Дійсно, ми можемо. Ми маємо технології відправки роботів на інші планети. Нині ми їх стерилізуємо, щоб уникнути забруднення інших планет мікроорганізмами. Також лабораторії на Землі вже рутинно виготовляють генномодифіковані організми.
Більш складним питанням є чи повинні ми так робити. Хто виграє від такого вчинку, а хто програє? Більше переваг або недоліків? Якщо це робиться для поліпшення заселення іншої планети людьми, тоді потенційно це вигідно усьому людству. Але при цьому втратимо можливість вивчати природній стан на такій планеті. Якщо це робитиметься для комерційної вигоди кількох можновладців, чи переважує це втрати для науки?
Бетул Кацар, доцент астрономії та молекулярної і клітинної біології
Це залежить від планети. Екзопланети, мабуть, недосяжні для нинішніх технологій. Якщо кандидат у Сонячній системі, наприклад, Марс, тоді, мабуть, питання змінюється на те як довго ви готові технологічно допомагати у створенні обжитого простору? ГМО, швидше за все, будуть мати дуже обмежений регіон проживання. Технології не можуть створити такий організм, який витримає одночасно екстремально низькі температури та екстремальне окиснення грунту, що спостерігається на Марсі.
Підповерхневі океани на Енцеладі чи Європі можуть допомогти, але ми не знаємо як доправити мікроорганізми туди крізь кілометрові товщі льоду.
