Більшу частину історії нашої планети на ній існувало життя. Вік Землі обраховується в 4,5 млрд років, а перші рештки життя датуються 3,8 млрд років. Матеріальні докази першого життя не збереглися, але вважається, що воно виникло понад 4 млрд років тому. За цей час життєві форми трансформували атмосферу, моря та океани, сушу. Але лише останню сотню років існує цивілізація, яка здатна вийти поза межі Землі. Але чи можна вважати людство найкращим та єдиним шансом земного життя, яке може відправитися у подорож до зірок?
На Землі залишатися небезпечно
Життя на Землі, якщо воно не зникне раніше, все одно приречене. Сонце, яке породило та підтримує біологічне розмаїття на планеті, його ж і знищить.
На початку історії Землі світило було значно слабшим, ніж сьогодні. Однак Сонце спалює 600 тонн водню на секунду, перетворюючи його на гелій. Це пришвидшує реакції нашого світила. І через 1-2 мільярдів років буде світити потужніше на 10-20%, ніж сьогодні. Цього зростання буде більш ніж достатньо, щоб потоки енергії від Сонця буквально висушили океани, засмажили сушу.
Ще через 2-3 мільярди років при вичерпанні палива наше світило почне роздуватися, перетворюючись на червоного гіганта. Його розміри стануть такими, що він поглине Меркурій, Венеру та Землю. Атмосфера Сонця торкнеться орбіти Марсу.
Життю на планеті залишилося існувати близько 2 млрд років. Це досить мало, зважаючи, що для становлення поточної людської цивілізації знадобилося понад 4 млрд років.
Життя в перегонах із часом
У живих організмів є козир, який може дозволити їм вижити, навіть якщо людство зникне і не започаткує космічні колонії. Цей козир – ускладнення життя. Полуниця містить більше генетичної інформації, ніж перші живі організми кембрійсього періоду близько 500 млн років тому.
Уже сьогодні існують види, які демонструють ознаки інтелекту. Вони використовують інструменти, вирішують складні завдання, мають масштабну кооперацію. Це не лише інші великі примати, а й дельфіни, птахи.
Розвинути інтелект цим видам заважає людство, яке буквально «підім’яло» планету під себе і навіть знищило інші види людей, залишившись єдиним видом. Коли людська цивілізація занепаде – відкриється ніша для нових інтелектуальних істот.
Тисячоліття покаже, що буде з людством
Нинішнє тисячоліття є визначальним для подальшої долі людства. З великою ймовірністю вона може обірватися у вогні глобальної ядерної війни або іншого катаклізму. Про це натякає «Годинник судного дня», який у 2018 році перевели на 30 секунд ближче до катаклізму, і нині до нього залишилося 100 секунд. З 1947 року, коли започаткували цей «годинник», людство опинилося найближче до моменту знищення.
Однак невеликий шанс є й в оптимістичного сценарію. Якщо людство зможе спрямувати свої зусилля на вирішення реальних проблем. У такому разі наука та технології допоможуть здійснити прорив.
Що із сировиною?
Якщо людство все-таки зруйнує нинішню цивілізацію, його місце може зайняти інший розумний вид. Однак постає питання ресурсів, які потрібні для розвитку науки та техніки. Адже людство на початку історії користувалося доступними буквально на поверхні матеріалами, а сьогодні вичерпує навіть складно доступні ресурси.
Майбутнім цивілізаціям, які прийдуть на заміну людству, доведеться складно. Але вони зможуть знайти матеріали для початкового старту на сміттєзвалищах, які ми щедро розкидали по поверхні планети та регулярно поповнюємо.
Однак деякі ресурси все-таки можуть залишитися в земній корі лише в незначних кількостях: уран для атомних енергетичних установок, нафта, вугілля, запаси гелію. Останній, наприклад, є критичним елементом у медичному обладнанні, кріогенних установках.
У підсумку
Людство значно ускладнило шанси наступних цивілізацій на успішний технологічний розвиток. Однак час ще є, а еволюція іноді йде дивними шляхами. І якщо нашій цивілізації, на жаль, не вдасться вийти поза межі планети, за кілька мільйонів років це може зробити якийсь інший вид.
За публікацією доктора наук, популяризатора науки Ітана Сігеля
