Наближаються зимові свята, і для багатьох літніх людей вони в черговий раз пройдуть на самоті. Однак технології сьогодні пропонують роботів, які здатні розпізнавати емоції, реагувати на команди, – такий собі кібернетичний друг. Тож такий робот – чудовий подарунок для літньої людини? Чи, може, варто знайти час і проявити увагу самостійно?
Так звані соціальні роботи останніми роками вже набирали популярність, а в час пандемії COVID-19 вони стали ще більш затребуваними. Їх особливо часто роздають у країнах, де багато самотніх літніх людей, – Японії, Данії, Італії. Наприклад, навесні 2020 року нью-йоркська Асоціація старіння передала 1100 роботів, у Флориді департамент у справах літніх людей передав 375 роботів.
Роботи реально допомагають боротися із самотністю
Соціальні роботи є сучасною механічною іграшкою з можливостями імітації симпатичних тварин, наприклад, котів чи собак. Інші роботи можуть мати гуманоїдну форму та підтримувати нескладні розмови. Наприклад, робот ElliQ може вітатися та розповідати жарти, SanTO почитає Біблію та благословить, Pepper поставить музику та танцюватиме разом із власником. Робот Secom My Spoon може готувати, Riken RIBA – допомагати вставати з ліжка чи крісла.
Дослідження показують, що на самотню людину робот має позитивний вплив. Хоча ступінь цього позитивного ефекту залежить від самої людини, культурного контексту і типу робота. Робот Paro, наприклад, пом’якшує відчуття самотності, депресії, знижує кров’яний тиск та дозволяє відмовитися від деяких ліків.
Серед інших переваг роботів – вони, на відміну від людей-опікунів, ніколи не дратуються і завжди спокійні. Вони ніколи не забудуть про призначений прийом лікаря або прийом пігулки. Також вони не обманюють і не ошукують – реальна проблема серед опікунів, із членами сім’ї включно.
Під час пандемії коронавірусу роботи показали ще одну свою перевагу: вони можуть бути поруч, не загрожуючи заразити свого літнього господаря.
Є невелике «але»
Хоча соціальні роботи демонструють беззаперечні практичні переваги, деякі люди вважають, що дешевизна і доступність роботів можуть становити загрозу людським відносинам.
Багатьом буде простіше купити робота і подарувати його своїй старенькій мамі або татові, ніж самостійно приділяти час та увагу своїм літнім батькам. Щось подібне відбулося з дітьми: багатьох із них виховують планшети та смартфони, а батьки займаються своїми справами.
«Ми знаємо, що вже недостатньо вкладаємо в піклування про людей, – каже філософиня Шенон Валлор з Університету Едінбурга. – У контексті пандемії є вагомі причини використати робота. Проблема в тому, що після її завершення нам може бути нормально продовжувати заміняти людську увагу машиною».
Валлор каже, що питання «Чи є соціальні роботи хорошим рішенням?» не зовсім правильне. Його треба переформулювати як «Коли роботи підходять і коли вони не підходять?»
Контакт з людиною для певних груп населення вже сьогодні є розкішшю. У майбутньому і ці наявні крихти такого контакту можуть замінити на контакт з машиною.
«Може бути зручно мати автоматизоване годування літньої людини, – кажуть експерти з етики Аманда та Ноель Шаркі. – Але це прибере можливість взаємодії із живою особою».
Для багатьох літніх людей взаємодія з роботом є менш емоційно приємною, ніж взаємодія з людиною. Тому що роботи лише імітують емоції і роблять це далеко не так якісно, як демонструють емоції люди. Хоча робот усе ж краще, ніж відсутність будь-якого контакту взагалі, кажуть самі власники подібних роботів.
За матеріалами: Vox