Субота, 20 Квітня, 2024

Роботи повинні були забрати нашу роботу, а натомість вони зробили її нестерпнішою

Багато хто пророкував, що роботи візьмуть на себе усю нудну та монотонну роботу, звільнивши людям час для творчості та розвитку. За іншим сценарієм, роботи витісняють людей на вулицю, мільйони залишаються без засобів до існування, а наявність будь-якої роботи стає вдачею. Однак майбутнє наступило і воно виявилося в чомусь ще страшнішим, ніж прогнози. Роботи не звільнили людей від роботи, натомість вони зробили її більш нестерпною.

Нові технології надали корпораціям інструменти для небувалого моніторингу, контролю та стимуляції працівників. Досить лише згадати як Canon спробувала зробити всіх більш привітними. Компанія встановила в японському офісі камеру, яка пускала всередину лише тих, хто посміхається. Нікого не цікавило як насправді почувається співробітник, для камери головне, щоб він візуально посміхався.

“Базові засади нинішньої системи завжди були: роботодавці хотіли максимізувати прибутки, які вони отримують від своїх працівників, зменшуючи затрати на цих працівників. Це породжує ініціативи контролю та моніторингу за співробітниками, – говорить юрист проєкту National Employment Law Project (NELP) Браян Чен. – Якщо технологія дозволяє робити це дешевше або ефективніше, звісно вони будуть використовувати технологію для цього”.

У Amazon, наприклад, технології настільки щільно контролюють доставників, що ті вимушені ходити в туалет в пляшку – у них немає часу зупинитися, щоб нормально сходити в туалет. Спершу Amazon заперечував, але коли цей факт підтвердився – вибачився. Працівників на складах Amazon змушують працювати в такому темпі, що рівень травматизму в них найвищий серед усіх інших складів в США – на 80% вищий, ніж в середньому по індустрії.

Автоматизація не замінила працівників в їхній важкій роботі, а натомість стала невтомним наглядачем і контролером, який змушує людей працювати ще інтенсивніше на межі їхніх можливостей, що призводить до негативних наслідків.

Під час пандемії коронавірусу багато співробітників перейшли на дистанційну роботу і це значно збільшило продажі програмних засобів для контролю за ними. Компанії використовують датчики смартфонів, щоб контролювати ефективність доставників чи таксистів.

Один віддалений інженер з Бангладешу розповів, що його контролювали за допомогою програми, яка робила три фотографії кожні 10 хвилин, щоб переконатися, що він був за своїм комп’ютером. Інший працівник кол-центру дуже часто говорив клієнтам “вибачте”, щоб вкластися в рівень емпатії, якої від нього вимагав штучний інтелект.

“Було б надто дорого найняти достатньо менеджерів, щоб контролювати кожен рух кожного працівника або їздити з ними в кожній вантажівці. Але зараз потрібен лише один менеджер, – каже журналіст The Verge Джош Дзієза. – Ось тому компанії, які агресивно впроваджують такі практики, мають схожий вигляд: велика кількість малооплачуваних, легкозамінних працівників, часто не на повний робочий день або на контракті внизу; нагорі – невелика група високооплачуваних працівників, які розробляють програми керування”

В 2018 році проведене Gartner опитування показало, що половина великих компаній використовували якусь форму нетрадиційного способу нагляду за своїми працівниками. Це аналіз комунікації робітників, збирання біометричних даних, аналіз використання робочого місця.

Аналітики Gartner прогнозували, що до 2020 року майже 80% великих компаній використовуватимуть такі методи. Однак пандемія значно пришвидшила впровадження таких технологій моніторингу.

Витискання останніх “соків” з працівників означає також те, що робота цих працівників стає дешевшою. Наприклад, десятиліття назад компанії платили водіям за те, щоб ті робили більше рейсів чи доставок. Сьогодні ж компанії до секунди знають де водій та як він їде і замість бонусів компанії штрафують водіїв, які затримуються на кілька секунд.

Проблема в корпораціях

Звісно, проблема не лише в технологіях. Це менеджери та корпорації, які розглядають працівників не як цінний ресурс, а як витрати, які потрібно скорочувати.

“Бум стартапів Кремнієвої долини став можливий тому, що компанії не ставили пріоритетом буття своїх працівників, – каже історик Емі Бікс. – Багато з того, що відбувається в структурі цих корпорацій, а розвиток технологій не помітний більшості людей, тому цим легко скористатися”.

Яскравим прикладом є Uber, чий колишній директор Тревіс Каланік в 2016 році розповів Bloomberg, що використання автономних автомобілів є фактично питанням життя та смерті для компанії. Після смертельного ДТП автономної машини Uber в 2018 році новий директор Дара Хосровахі підтвердила, що компанія є прихильником автономних машин. Однак в 2020 році Uber продала підрозділ з розробки автономних машин.

На словах Uber прибічних автономних технологій, на практиці – витискає всі ресурси із водіїв, які не мають соціальних прав та гарантій, оскільки формально не є працівниками компанії.

“За 5-10 років водії все ще залишатимуться великою частиною бізнесу Uber і в абсолютному обрахуванні їхня кількість може навіть зрости, оскільки бізнес повинен збільшуватися, – розповів директор корпоративних рейтингів S&P Global Кріс Франк. – На додаток, водії мають справлятися з більш складними умовами поганих доріг та погоди”.

Такі компанії як Uber, Lyft, DoorDash вкладають сотні мільйонів доларів, щоб юридично водії не були їхніми працівниками. Наприклад, минулого року в Каліфорнії ці компанії заплатили $200 на те, щоб їхніх працівників юридично вважали контрактними працівниками. Це дозволяє не платити лікарняні, допомогу по безробіттю та інші соціальні гарантії. Коли цей документ затвердили, керівник лобістської кампанії сказав, що це “представляє майбутнє роботи в дедалі більш технологічній економіці”.

Сьогодні такі компанії як Uber фактично захопили ринок, отримавши повний контроль над користувачами та над водіями.

“Коли нова річ як ця з’являється, споживачі отримують велику перевагу, і з часом вони вже будуть ринком. Вони не мають конкуренції, окрім один одного. Можливо, в цей момент вони є картелем. І тоді вони починають робити значно гірші речі”, – говорить економіст Девід Аутор.

Компанії в гіг-економіці часто наголошують, що надають гнучку роботу. Однак реальність така, що працювати в таких компаніях доводиться понаднормово, щоб мати невеликий шанс наблизитися до обіцяного рівня зарплатні.

Інноваційне майбутнє не гарантоване

З поширенням служб доставок та інших сервісів може здатися, що гіг-економіка є невідворотною. Однак лише люди вирішують, яке майбутнє очікує нас.

“Технологія, звісно, не повинна експлуатувати працівників. Вона не означає, що роботи займуть наші місця, – каже Чен. – Немає невідворотних наслідків, це людські рішення. І вони майже завжди приймаються тими, ким рухає бажання прибутку, яке історично мотивує експлуатацію бідних”.

Для клієнтів автоматизація також не завжди на краще. Сьогодні все більше людей розраховуються в магазинах картками, але чи стали черги на касах меншими? Час очікування верифікації транзакції ледь не більший, ніж розрахуватися готівкою.

В гонитві за технологіями моніторингу та витискання останнього із працівників компанії часто пропускають можливості для справжнього зростання. Вони не вкладають кошти в дослідження нових областей та створення нових індустрій.

Що ж, можливо передбачений апокаліпсис роботизації ще не настав. А, можливо, він вже давно прийшов, проте більшість з нас не розпізнали його тому, що він інакший, ніж очікувалося. Проблема не в роботах, проблема в тому, що боси кажуть роботам робити.

За матеріалами: Vox

Євген
Євген
Євген пише для TechToday з 2012 року. Інженер за освітою. Захоплюється реставрацією старих автомобілів.

Vodafone

Залишайтеся з нами

10,052Фанитак
1,445Послідовникислідувати
105Абонентипідписуватися