Ще десятиліття назад усе було просто: куплені в магазині речі ставали вашими щойно ви віддавали за них гроші. Телевізори, іграшки, книги, електроніка – ви просто приносили цю річ додому та користувалися нею так, як вам хочеться, адже ви мали усі права розпоряджатися нею як завгодно. Сьогодні ж смартфони, транспорт, книги, телевізори та інші речі вже не належать вам – ви їх лише орендуєте. А до 2030 року технології можуть настільки розвинутися, що сама ідея безроздільно володіти чимось може зникнути.
Ще в 2016 році на Світовому економічному форумі опублікували відео з передбаченням того яким буде світ у 2030 році. Диктор у цьому ролику казав: “ви нічим не володітимете. І ви будете щасливі. Усе, що ви хотітимете – ви орендуватимете”.
Світ сьогодні активно рухається у бік такої моделі і стає дедалі складніше знайти річ, яка не надається на умовах сервісу. “Все, що ви вважали продуктом нині стало сервісом, – йдеться в іншому звіту Світового економічного форуму. – Ми маємо доступ до транспорту, зручностей, їжі та інших речей для нашого щоденного життя. Одна за одною ці речі стають безкоштовними, тому в кінцевому підсумку немає великого сенсу володіти багатьма речами”.
Райдужне майбутнє може бути хмарним
Аналіз Світового економічного виявляється значно оптимістичнішим за реальність, до якої стрімко рухається світ.
На перший погляд, консьюмеризм та бажання володіти речами приносять багато негативних наслідків. І може бути добре відмовитися від володіння предметами, отримавши свободу вільно змінювати їх та відмовлятися від них.
За цим невеликим плюсом зручності ховається величезний мінус відсутності автономності. У будь-який момент предмет, яким ви користуєтеся і хочете продовжувати використовувати, може перетворитися на брухт.
Яскравий приклад – бігова доріжка Tread+ від компанії Peloton. Так сталося, що на ній травмувалися діти, тварини, дорослі. Компанія випустила програмний патч Tread Lock, який блокує використання доріжки за допомогою пін-кода. Разом з цим функція Just Run, яка дозволяла користувачам Tread+ бігати на цій доріжці без додаткових оплат, стала доступною лише по підписці.
Користувачі Peloton Tread+ заплатили за пристрій понад $4 000 і не мають змоги його вільно використовувати за призначенням.
Реальність сьогодні така, що гроші за гаджет – це не його покупка. Це лише вхідний квиток за можливість орендувати цей гаджет.
Їхні умови вашого використання
Коли предмети навколо вас орендовані, вашим життям керує хтось інший. Фермери не можуть ремонтувати свої трактори John Deere, бо компанія їм забороняє. В 2020 році компанія Sonos припинила обслуговування своїх старих моделей смарт-динаміків. Багато з цих гаджетів були повністю функціональними, але через програмні обмеження їхнє використання стало неможливим.
Деякі виробники навіть розсилають апаратну частину безкоштовно, як виробник фітнес-трекерів Whoop. Реальним продуктом є додаток Whoop, за використання якого потрібно сплачувати $30 щомісяця.
Перестають продавати продукти і переводять юзерів на сервіси також великі компанії. Apple, відома як виробник апаратного обладнання, з 2019 року конвертує свій бізнес в напрямку сервісів.
В умовах насиченого ринку заробляти на разовому продажі продуктів складно. Набагато простіше брати з користувачів гроші регулярно у вигляді підписки за доступ до сервісів.
Вигода такого підходу також в тому, що ринок вторинних гаджетів звужується. Адже коли девайс підходить до завершення циклу свого програмного життя, він перетворюється у непотрібний брухт.
Світ сервісів виявляється таким, що компанії виставляють умови і у користувачів залишається лише одна можливість – обрати найменше зло. Навіть припинити користуватися вже не вийде, адже сервіси стали обов’язковою частиною щоденного життя. Наприклад, в офісі сьогодні не вдасться працювати без хмарних офісних пакетів типу Google Docs або Microsoft Office 365. Без месенджерів на смартфонах буде недоступна комунікація з колегами та близькими.
З розвитком технологій кількість доступних можливостей для користувачів зменшується, хоча компанії усіляко показують зворотне.
DMCA – корінь проблеми
У значній мірі сьогодення сформувалося завдяки прийняттю в США закону Digital Millennium Copyright Act (DMCA). Його секція 1201 фактично дозволяє виробникам вбудовувати цифрові замки для захисту свого програмного забезпечення. Саме тому пошкоджена прошивка гаджета може стати підгрунтям для відмові у гарантійному обслуговуванні.
Запропоноване Світовим економічним форумом майбутнє виявляється неможливим у світі, в якому хтось може юридично бути володарем ідеї. Компанії десятиліття боролися за те, щоб з юридичної точки зору користувачі не отримували програмне забезпечення у власність. Оскільки компанії володіють програмним забезпеченням, користувачі лише ліцензують апаратне забезпечення.
Перехід з iPhone на Android, з Google Assistant на Amazon Alexa, з macOS на Windows чи навпаки вже викликає великий біль. Тепер уявіть, що буде, коли такий вибір доведеться робити для усіх речей в домі? Ваш холодильник буде несумісний з ліжком, ваш телевізор буде несумісний з лампочками. А після чергового апдейту замок на ваших вхідних ключах відмовиться розпізнавати ваш електронний ключ доступу. З розвитком технологій “розумного” дому та інтернету речей це цілком реальна річ. І якщо сьогодні ще можна знайти продукт, то в недалекому майбутньому залишаться тільки сервіси, адже всюди буде програмне забезпечення, яке користувачі можуть лише орендувати за підписку.
За матеріалами: Gizmodo
