Стрімкий прогрес у сфері технологій, генетики і штучного інтелекту може призвести до того, що економічна нерівність перейде на наступний рівень – біологічний. Так вважає історик і письменник Юваль Ної Харарі. Він працює професором історичного факультету Єврейського університету в Єрусалимі та написав книгу «Sapiens. Коротка історія людства».
Соціальна нерівність йде корінням в найдавнішу історію людства – вона існувала вже як мінімум 30 тисяч років тому. Хоча древні племена мисливців і збирачів були значно більш однорідним співтовариством, ніж всі наступні. У них майже не було приватної власності, а саме вона – головна передумова нерівності в довгостроковій перспективі.
Але в XIX і XX століттях дещо змінилося. Рівність перетворилася на головну цінність людської культури, причому майже в усьому світі. Чому? Частково це пояснюється розвитком нових напрямків думки – таких як гуманізм, лібералізм і соціалізм. Однак це також було обумовлено і технологічними й економічними змінами, пов’язаними з цими новими ідеологіями.
Одна з таких змін – правлячим елітам раптово знадобилося багато здорових освічених людей, які могли б служити в армії та працювати на заводах. Маси повинні були приносити користь, але зараз усе знову змінюється. Сьогодні найкращим у світі арміям досить невеликої кількості високопрофесійних солдатів, які вміють користуватися високотехнологічним обладнанням. А на заводах усе масштабніше проводиться автоматизація виробництва.
Це одна з причин, через які вже в не настільки віддаленому майбутньому ми можемо стати свідками зародження найсильнішої нерівності, яка коли-небудь існувала в людській історії. Ми можемо досягти моменту, коли – вперше в історії – економічна нерівність стане біологічною.
Досі людство могло впливати на світ довкола себе – воно контролювало річки, ліси, тварини і рослини. Однак світ усередині людей залишається поза людською владою. Ми ще не можемо серйозним чином змінювати і конструювати власне тіло, мозок і розум. Людство не може обдурити смерть.
Але, можливо, таке положення справ не буде тривати вічно. Є два головних способи біологічно поліпшити людину. Перший – змінити щось у біологічній структурі, внісши корективи в ДНК. Другий – більш радикальний: з’єднати органічні і неорганічні частини – можливо, підключивши мозок безпосередньо до комп’ютера.
Багаті – маючи можливість дозволити собі подібну оптимізацію – можуть стати в прямому сенсі краще за інших: отримати більш розвинений розум, міцніше здоров’я та більшу тривалість життя. У таких умовах було б логічно передати владу такому «покращеному» класу.
Подумайте про це таким чином: у минулому знать завжди намагалася переконати маси в тому, що вона має перевагу над ними, і тому саме їй має належати влада. У майбутньому вона дійсно буде володіти цією перевагою.
Крім того, розвиток штучного інтелекту – і не тільки в плані автоматизації виробництва, – можливо, буде означати, що величезна кількість людей різних професій просто стануть економічно не потрібні.
Обидва ці процеси – біологічне поліпшення людини і розвиток штучного інтелекту – можуть призвести до розділення людства на дуже маленький клас надлюдей і величезні нижчі верстви «нікчемних людей».
Ось конкретний приклад. Подумайте про ринок перевезень: у Британії працюють тисячі водіїв вантажівок, таксі та автобусів. Кожен з них контролює свою крихітну частку ринку, і завдяки цьому разом вони утворюють політичну силу. Вони можуть об’єднатися в профспілку і, якщо уряд зробить щось, що їм не сподобається, оголосити страйк і повністю зупинити роботу транспортної системи.
А тепер давайте перенесемося на 30 років уперед. Усі транспортні засоби пересуваються з допомогою автопілота. Одна корпорація контролює алгоритм, що керує всією транспортною системою. Уся економічна і політична влада, яку раніше ділили між собою тисячі людей, опиняється в руках однієї корпорації.
Як тільки ви втрачаєте свою економічну корисність, держава – принаймні частково – втрачає стимул інвестувати в ваше здоров’я, освіту та добробут. Ваше майбутнє залежить від доброї волі якоїсь невеликої еліти. Може, така добра воля і знайдеться, але під час кризи – наприклад, кліматичної катастрофи – дуже просто опинитися за бортом.
Ще не пізно щось змінити
Необхідно розуміти, що описаний варіант майбутнього – один із можливих. І якщо нам не подобається така перспектива, треба щось робити, поки не стало надто пізно. На шляху до раніше небаченої нерівності є ще одна можлива гілка. У короткостроковій перспективі влада може перейти до маленької еліти, яка контролює головні алгоритми і дані, за якими вони працюють. У довгостроковому плані, однак, влада може повністю перейти від людини до алгоритму.
Як тільки штучний інтелект стане розумнішим за нас, непотрібним може виявитися все людство. Що буде далі? Цього ніхто не знає. Адже мова йде про розум, котрий набагато перевершує той, яким володіє зараз людство.
За матеріалами: BBC
