Приблизно 30 років назад у світі стартувала справжня мобільна революція. У 1991 році стало можливо змінювати телефон зі збереженням свого номера самостійно, без візиту до оператора. Таку можливість надала проста ідентифікаційна картка, відома як SIM.
У світі високих технологій SIM-карта є справжнім мастодонтом. Перший зразок такої ідентифікаційної картки представив виробник смарт-карток Giesecke & Devrient у 1991 році. Назва SIM (Subscriber Identity Module) розкриває головну задачу такої картки – слугувати ідентифікатором користувача в мобільній мережі.
З користувацької точки зору SIM мала потужну перевагу. Користувачі отримали можливість стати вільними від стільникових апаратів. До появи SIM ідентифікатор користувача прошивався безпосередньо в телефон. Тому при пошкодженні гаджета або бажанні його змінити необхідно було відвідувати офіс оператора. З SIM достатньо лише вставити її в новий телефон.
Сьогодні SIM-картки можна без заперечення назвати одним із найпоширеніших типів смарт-карток. З їхньою допомогою майже 7 млрд гаджетів по всьому світу підключені до мобільних мереж. З розвитком технології інтернету речей (IoT) та мереж 5G ця цифра найближчими роками сягне 20 млрд.
На SIM-картку останніми роками також звалили незаплановану функцію. Мобільний номер, який вбудований у SIM, став одним із головних елементів безпеки майже усіх сервісів, включаючи державні та банківські. Але мобільний номер ніколи не планувався як засіб для таємної ідентифікації. Це призводить до того, що зловмисникам достатньо знати лише номер мобільного, щоб поцупити усю особистість жертви.
Десятиліттями SIM-карти залишалися майже незмінними – зменшення обсягу пластику навколо чипу можна не враховувати. Однак сучасні смартфони можуть не залишити місця для SIM у майбутньому. Індустрія просуває технологію eSIM, яка позбавляє користувачів фізичного чипа та пропонує звертатися до оператора за ідентифікаційним кодом.
