Гортаючи нескінченні списки Playmarket-у в пошуках нової гри, натрапила на ще одне дітище всесвіту Warhammer 40 000 – Space Wolf. Правда, цього разу розробники пропонують в «далекому темному майбутньому» не просто знищувати всіх і все навколо, а робити це з розумом. Space Wolf – покрокова тактична стратегія.
Більше грімдарку!
Отже, графічна складова гри технічно виконана непогано – моделі деталізовані, текстури в цілому якісні, а анімації цікаві, хоча часом і «дерев’яні». З точки зору «канонів» юніти відображені правильно, без істотних косяків. Правда, при всій реалістичності фізики персонажі можуть розстрілювати супротивників прямо крізь союзників, не завдаючи їм шкоди.
Атмосфера й оформлення головного меню теж в дусі «Молота Війни» – похмуро і з пафосними персонажами на фоні. Однак яскраві локації перших рівнів дещо «з’їдають» атмосферу, чисто суб’єктивно.
Герой всія ордену
Сюжет гри складається із серії місій, у кожній потрібно виконати головне завдання і ще кілька супутніх, на кшталт знайти скрині кузні або вбити не менше 12 ворогів. Під час проходження доведеться пафосно перемагати над противником, який кількісно переважає. Завдання різні: там місцевість зачистити, тут капелана вбити, ну а ось тут рунний жрець у біді – варто виручити.
Загін гравця буде поступово поповнюватися новими персонажами, і вже до третьої місії можна отримати термінатора, юніта підтримки і тактикал-марина. Порадувало, що для проходження рівня не обов’язково винищувати всіх. Наприклад, якщо мета – убити капітана Тих, Хто Несе Слово, то досить вбити тільки його, перемогу зарахують, навіть якщо його свита залишиться в живих.
Не для казуала
Тепер, власне, про те, що важливо в покрокових стратегіях, – про геймплеї. Space Wolf використовує складну систему управління діями персонажів, яка складається з декількох елементів:
- карт дій – перед початком місії гравець може завантажити в колоду до 30-ти карт, які будуть з’являтися в рандомном порядку. Кожна карта – це певна зброя (наприклад, болтер або пилковий меч) або маневр. Карти зброї дозволяють пересуватись і, власне, використовувати зброю, у кожної свій радіус дії і особливості;
До речі, у зброї Астартес нестачі не відчувають: у Space Wolf впихнули все, що тільки може надати всесвіт: 100500 модифікацій болтерів і мечів, вогнемети і плазма, навіть лазерні гармати і силові молоти додали
- балів зусиль – використання кожної карти коштує певну кількість балів зусилля. Якщо гравець зможе закінчити хід, витративши менше балів зусилля, ніж противник, то наступний хід залишається за ним. На цьому будується глобальна тактика.
Ну а далі стандартні «клітинки». Виглядає це так: вибираємо персонажа (точніше, система сама вибирає), потім вибираємо карту і даємо команду або «бігти», або «стріляти». Персонаж виконує дії, витрачаючи бали зусиль, кожен юніт може зробити по два ходи. Від вибраної карти залежить, наскільки далеко зможе атакувати або бігти персонаж, ну а напрямок атаки визначається стороною, в яку ви розвернули юніта.
До всього цього додаються елементи прокачування, можливість створювати свої карти і збирати «авторські» колоди.
У цілому гра цікава, досить якісна, але з розряду «всерйоз і надовго». Складна система управління і необхідність продумувати кожен крок не сприяють розслабленню, а тривалість місії не дозволить позалипати «на перерві». Space Wolf раджу любителям жанру і шанувальникам всесвіту, казуалам навряд чи сподобається.
