Мабуть, у кожного є старий телефон або навіть кілька, які все ще працюють і цілком підходять на роль запасної «дзвонилки». Однак використовувати такий телефон незручно, оскільки він з «доюесбішної» ери і має фірмовий роз’єм. З таким телефоном треба носити його спецзарядку, що незручно в наш час, коли гаджети вже давно використовують якийсь різновид роз’єму USB. Однак два дроти, один роз’єм USB і година-дві часу дозволять старому мобільнику повернутися до лав робочих запасних девайсів.
Навіщо ці клопоти?
Як приклад візьмемо телефон Nokia 1208 – телефон, який навіть у момент виходу в 2007 році був придатний лише на роль запасної «дзвонилки», бо окрім дзвінків та SMS не пропонує інших комунікаційних можливостей. А ще в нього є ліхтарик і він тримає заряд кілька тижнів, що робить його чудовим варіантом для запасної «дзвонилки» навіть у 2023 році.
Оскільки Nokia 1208 вийшов в до юесбішну еру – в 2007 телефони лише почали переходити на єдиний стандарт роз’єму microUSB – він використовує поширений на той час фірмовий штекер Nokia, який часто називали «тонким штекером Nokia» (кількома роками раніше мобільники цього фінського виробника масово використовували товщий штекер).
Зважаючи, що тонкий штекер Nokia сьогодні удень з вогнем не відшукаєш, це викликає складнощі із заряджаннями. Від павербанка цей телефон не зарядиш. Також постійно носити разом з телефоном окремий зарядний пристрій лише для нього – незручно.
А ще зарядний адаптер постійно губиться, бо телефон запасний і використовується досить рідко, тому й заряджати доводиться його дуже нечасто. Власне, зарядка цієї Nokia 1208 десь загубилася і телефон доводилося заряджати, виймаючи акумулятор і подаючи енергію безпосередньо на нього. А поки телефон лежав без акумулятора – у нього обнулялися годинник та дата.
Пересаджуємо на USB
Спершу була ідея просто прибрати фірмовий штекер Nokia та замінити його роз’ємом microUSB (USB-C не було в наявності). Так навіть не було б помітно, що телефон взагалі зазнав пересадки іншого роз’єму. Однак набагато зручніше, якщо у телефона вбудований кабель і тому було вирішено вивести на дроті звичайний роз’єм USB-A. Можливо, це дещо зіпсувало модельну зовнішність телефону, зате дуже зручно – одразу можна підключити його до павербанку чи зарядного пристрою.
Операція дуже проста і з нею впорається будь-хто:
- розбираємо телефон, знявши панелі корпусу та викрутивши шість шурупів.
- кусачками акуратно відкушуємо наявний роз’єм. У Nokia 1208 зарядний роз’єм представляє єдиний блок із роз’ємами для його прошивання та гарнітури. Однак ці два роз’єми ніколи не використовувалися і ніколи не будуть, тому сміливо видаляємо увесь блок.
- прибираємо рештки роз’єму з контактних майданчиків за допомогою паяльника.
- на місце контактів штекера Nokia припаюємо два дроти – плюс і мінус. Підійде будь-який кабель USB.
- виявляємо, що обидва дроти припаяні до “мінуса”. Рожевий дріт потрібно перенести на позначений стрілкою п’ятачок – це “плюс” зарядного роз’єму.
- виявляємо, що будь-який кабель USB не підходить. У обраного кабеля надто великий електричний опір. Простіше кажучи, він неспроможний пропустити стільки струму, скільки хоче телефон. Замінюємо дроти на інші.
- ура, телефон заряджається.
- збираємо мобільник до купи і отримуємо запасний телефон, який завжди заряджений. Щоб штекер USB не бовтався в повітрі на задню стінку телефона можна приклеїти магніт. Достатньо лише нахилити телефон, і штекер сам закріпиться на магніті.
