Через війну значна кількість родючих земель України перестала використовуватися фермерами. Проведений німецьким Інститутом сільськогосподарського розвитку у країнах із перехідною економікою ім. Лейбниця аналіз супутникових знімків показав, що мінімум 1,4 млн гектарів орних земель залишилися необробленими, з яких 0,8 млн гектарів розташовані на підконтрольних Україні територіях. Україна може частково компенсувати втрати: науковці знайшли, місце, яке може додати 0,13 млн гектарів сільськогосподарської землі.
Володимир Іллєнко з Національного університету біоресурсів і природокористування з колегами виміряв рівень радіоактивності на 2600 гектарах у Зоні відчуження навколо населених пунктів Народичі та В’язівка. «Ми не виявили вищого рівня, ніж допустимий», — сказав Іллєнко
У 1986 році один із чотирьох реакторів на атомній електростанції поблизу Чорнобиля розплавився, спричинивши викид в атмосферу радіоактивних ізотопів таких елементів, як йод, цезій, стронцій і плутоній. Найбільш забруднені землі були очищені від людей, а землеробство було заборонено на більшій території.
Велика кількість вивільненого йоду-131 була найбільшою загрозою для здоров’я . Однак цей ізотоп має період напіврозпаду лише вісім днів, тому протягом багатьох років після катастрофи він знизився до незначного рівня.
Інші ізотопи, такі як цезій-137 і стронцій-90, мають період напіврозпаду близько 30 років, тому, хоча їхній рівень зменшився більш ніж вдвічі, вони залишаються присутніми в ґрунті в цьому регіоні.
У головній зоні відчуження, найближчій до атомної станції, яка може стати природним заповідником, рівні радіоактивного забруднення все ще високі у багатьох місцях.
Але далі, на землі, яка все ще офіційно класифікується як радіоактивно забруднена, кількість забруднення впала нижче порогу, який вважається небезпечним.
Загалом близько 130 000 гектарів сільськогосподарських угідь за межами зони відчуження класифікуються як радіоактивно забруднені, але можуть бути повернуті в експлуатацію, якщо більш широкі обстеження визнають, що вони безпечні, каже Іллєнко.
Місцями деякі поля або частини полів перевищують ліміти радіоактивного забруденення, каже Джим Сміт з Університету Портсмута, Великобританія. Однак у роботі спільно з Кашпаровим, він показав, що лише незначна частина цього випромінювання передається сільськогосподарським культурам.
Якщо сільське господарство офіційно дозволено відновити, це має бути підтверджено шляхом безпосереднього тестування їжі, каже він. «Ми також зробили деяке моделювання того, які дози будуть для працівників ферми, і вони дуже, дуже низькі», – каже він.
З експортом цієї їжі не повинно виникнути проблем, враховуючи, що українські ліміти радіоактивного забруднення харчових продуктів набагато суворіші, ніж у Великобританії чи Європейському Союзі. Це тому, що ці обмеження створені для того, щоб люди не отримували небезпечну сукупну дозу з часом.
Ситуація на місці складна. Деякі люди вже переїхали в ці забруднені регіони та знову почали вирощувати агропродукцію на полях, що призвело до юридичних суперечок як щодо продажу цієї продукції, так і щодо того, хто є власником землі.
Деякі продукти, вирощені в «забруднених» регіонах, уже експортуються у вигляді спиртних напоїв під маркою Atomik у Великобританії, а прибуток повертається місцевим громадам. Тести підтверджують відсутність радіоактивності, каже Сміт, який бере участь у цьому соціальному підприємстві.
Політична ситуація також складна. Є спротив щодо офіційної зміни статусу землі із забрудненої на незабруднену, оскільки це припинить виплату компенсацій.
«Радіологічні питання сільського господарства — це найлегша частина цієї проблеми, — каже Олег Насвіт з Національного інституту стратегічних досліджень у Києві. – Основна частина — це пільги та виплати людям, які проживають на «заражених» територіях, які насправді вже не забруднені, але уряд не може оголосити ці території незараженими через загрозу масових протестів».
«Влада боїться негативної громадської думки», – каже Кашпаров. «[Але] війна вимагає оптимізації використання державних коштів».
Сміт каже, що ризики, пов’язані з радіоактивним забрудненням внаслідок катастрофи, потрібно розглядати в контексті. Ми всі постійно зазнаємо низького рівня природного випромінювання, в тому числі через їжу, яку їмо.
І хоча Чорнобильська катастрофа могла призвести до близько 15 000 смертей від раку по всій Європі, включно з майбутніми смертями, це відносно мало порівняно, скажімо, з оцінками смертей через забруднення повітря, каже він.
За матеріалами: New Scientist
