Корисні речовини можна отримати з непотрібного сміття різних галузей промисловості. Українські науковці з Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії (ІБОНХ) НАН України розробили технології, які допоможуть мати їх з органічного непотребу. Вони підрахували, що в Україні щороку накопичуються десятки мільйонів тонн таких відходів, але часто їх використовують нераціонально.
Користь від стічних вод
Одним із джерел корисних речовин можуть бути осади, які утворюються внаслідок очищення комунальних стоків. Останні становлять велику проблему, оскільки наявні методи їхньої переробки досить дорогі. А просте зберігання на спеціальних майданчиках заболочує місцевість, забруднює ґрунти, водойми та повітря. Це також потребує великих площ.
Українські вчені запропонували перероблювати ці стоки на суху речовину. Для цього стічні маси спершу зневоднюють – за допомогою відповідних реагентів і спеціальної установки. Потім ці осади додатково осушують і за допомогою технології піролізу перетворюють на газ. На виході отримується високоенергетичний газ, який можна використовувати для виробництва електроенергії. Крім газу утворюється й так званий «попіл», який містить діоксид кремнію – цінну сировину для галузі електроніки й сонячної енергетики.
Науковці підкреслюють, що створена ними технологія переробки стічних мас є дуже перспективною. Наприклад, зі стоків Бортницької станції аерації, яка обслуговує Київ, щодоби можна отримувати близько 300 т сухої речовини. А проект з одержання чистого діоксину кремнію з кошторисом у 20 млн євро інвестицій окупиться менш ніж за рік.
Користь від рослинних відходів
Популярне сьогодні спалювання залишків сільськогосподарської продукції для отримання теплової енергії не раціональне. Адже з багатьох видів рослинної біомаси можна отримувати корисні речовини.
Учені інституту розробили способи переробки рослинної сировини. Її для більш ефективного використання слід попередньо підготувати, розщепивши її структуру. Українські вчені пропонують використовувати вибуховий автогідроліз. Це процес, при якому суміш подрібненої біомаси з водою спершу нагрівають під тиском, а потім різко цей тиск зменшують. Унаслідок цього відбувається вибух, який руйнує структуру деревини, розкладаючи її на целюлозу, лігнін та геміцелюлозу.
Науковці наголошують, що вибуховий автогідроліз є екологічно безпечним методом, оскільки не потребує застосування хімічних речовин. Досягнення наших учених у тому, що вони пристосували цей процес до переробки сільськогосподарських відходів. У світі його використовують переважно при переробці відходів деревообробної промисловості.
Відновлюване пальне із рослин
Біодизель є перспективним способом зробити пальне більш дружнім до екології. Але нині його виготовляють переважно на основі метанолу, який має багато недоліків, зокрема, є токсичним. До того ж метанол отримують із корисних копалин на кшталт природного газу. Тому такий біодизель не є відновлюваним ресурсом.
Українські вчені пропонують замінити метанол у складі біодизелю іншим спиртом – передусім етанолом. Його можна отримувати з рослинної сировини. Фахівці ІБОНХ НАН України створили дослідне виробництво, на якому виготовили експериментальні партії біодизелю на етанолі, та направили їх на перевірку до Інституту проблем машинобудування НАН України в Харкові. Результати випробувань показали його високу екологічність: воно значно зменшує викиди СО і СО2, димність вихлопних газів.
За матеріалами: Прес-служби НАН України
