Якщо людина вірить у якусь теорію змови, вона не обов’язково помиляється. Все ж те, що спершу вважали нісенітницею, виявлялося правдою. Наприклад, Річард Ніксон справді приховав спробу крадіжки зі зломом у готелі The Watergate. Джеффрі Епштейн дійсно змушував дівчат займатися сексом зі своїми впливовими друзями. Транснаціональні нафтові компанії справді приховували, скільки вони знають про зміну клімату. Apple дійсно сповільнювала iPhone. Але деякі з таких теорій змови є настільки неправдивими, що вони просто неможливі, наприклад, теорія про те, що вишки зв’язку 5G чипують людей або викликають COVID. Тепер стало відомо, чому люди вірять в те, що заперечує науку і логіку.
Риси особистості, відомі як «темна тріада» — це нарцисизм, психопатія та схильність бачити світ у чорно-білих тонах — відіграють певну роль. Так само й політичні переконання, зокрема популізм і толерантність до політичного насильства. Когнітивні упередження, як-от віра лише доказам, які підтверджують те, що ви вже думали, також роблять людей більш уразливими.
Люди, які вірять у змови, як правило, більш догматичні та нездатні добре впоратися з запереченнями стосовно своїх поглядів. Вони також мають вищі бали у рисах Темної тріади. Такі люди не зовсім божевільні, просто трохи більш антисоціальні.
Люди найімовірніше схиляються до конспірології не через невігластво, соціальну ізоляцію чи психічні захворювання.
Причиною є надмірна самовпевненість. Чим більше людина думає, що вона права, тим більша ймовірність того, що вона купиться на теорію змови, незалежно від доказів.
Доцент Реджайнського університету Гордон Пеннікук з колегами вважають, що конспірологічні мислителі переіндексують свої власні інтуїтивні стрибки. Інакше кажучи, конспірологи – ліниві. Більшість не намагаються провести власні дослідження, а ті, хто це робить, вірять лише тому, що підтверджує їхні початкові висновки.
«Відкрите мислення — це не просто активне мислення, — зауважує Пеннікук. – Воно робиться для того, щоб оцінити докази, спрямовані на визначення, що є істинним чи хибним, — щоб фактично поставити під сумнів вашу інтуїцію».
Щоб перевірити свою гіпотезу Пеннікук залучив понад 1000 добровольців в експеримент. Їм показали набір із шести зображень, розмитих до невпізнання, а потім запитали піддослідних, що це за зображення.
Дослідники в основному змушували піддослідних здогадуватися. Потім вони попросили їх самостійно оцінити, наскільки добре вони виконали тест. Люди, які думали, що їм це вдалось, були диспозиційними. «Іноді ти маєш рацію, коли впевнений у собі, — каже Пеннікук. – У цьому випадку у людей не було причин для впевненості».
Диспозиційна надмірна самовпевненість — це відчуття людини, що вона просто ідеальна в усіх відношеннях.
Пеннікук виявив, що надмірна самовпевненість значною мірою корелює з вірою в теорії змови. «Це щось фундаментальне, — каже він. – Якщо у вас є справжня, прихована, узагальнена надмірна самовпевненість, це вплине на те, як ви оцінюєте речі у світі».
Пеннікук не перший дослідник, який запропонував зв’язок між самооцінкою та епістемічно підозрілими переконаннями. Кожен, хто був присутній на корпоративній зустрічі, відчув на собі ефект Даннінга-Крюгера — ті, хто знає найменше, схильні вважати, що знають найбільше.
Відрізнити правдоподібні та неправдоподібні теорії змови нелегко. І ми, швидше за все, попадемося на неправдоподібні, якщо про них говорять люди, яким ми довіряємо. «Те саме стосується і вас, — каже Пеннікук. – Якщо ви почуєте вченого чи колегу-журналіста в поважному виданні, ви скажете: «Це людина, якій я можу довіряти».
Причина, чому ви їм довіряєте, полягає в тому, що вони в поважному виданні. Але проблема в тому, що люди не такі проникливі. Якщо людині сказати те, з чим вона погоджуються, це стає причиною того, що людина починає довіряти авторитету. Потім, коли авторитет каже щось, у чому він не впевнений, люди також схильні довіряти цьому.
Дослідження Пеннікука свідчить про те, що проблема теорій змови набагато глибша і може виявитися набагато складнішою для вирішення, ніж просто налаштування алгоритму соціальних мереж.
«Як ви збираєтеся виправити надмірну самовпевненість? Люди, які занадто самовпевнені, не думають, що є проблема, яку потрібно вирішувати, — каже він.
За матеріалами: Business Insider
