Якщо у людини грошей стільки, що вистачить на тисячу її життів (для наочності: якби ви витрачали 5000 доларів щодня, вам би знадобилося 547 років, щоб витратити 1 млрд) можливості цієї людини стають майже безмежними. Вам би хотілося б, щоб ультрабагаті мислили раціонально та використовували свої можливості на користь усієї планети. Однак проведене компанією JPMorgan, яка опитала 111 клієнтів-мільярдерів, показало, що частина найбагатших людей планети під впливом ілюзій, індукованих штучним інтелектом.
З огляду на приголомшливий ентузіазм інвесторів і хвилю ажіотажу, яка породжує нових мільярдерів із безпрецедентною швидкістю, не дивує той факт, що використання штучного інтелекту широко поширене серед найзаможніших верств. Вражаючі 79% опитаних JPMorgan мільярдерів заявили, що «використовують ШІ в особистому житті», тоді як 69% зазначили, що застосовують його у своєму бізнесі.
Однак спосіб, у який саме вони використовують ці технології, викликає щире здивування. Характерний приклад – один із мільярдерів із захопленням повідомив, що використовує штучний інтелект для «проєктування креслення літака, який він сподівається збудувати».
Беручи до уваги широко задокументовані недоліки ШІ (він побудований так, що генерує бркхню, яка схожа на правду), включно з сильною схильністю вигадувати факти на ходу, виникають обґрунтовані сумніви, що генеративний штучний інтелект здатен розробити послідовні та реалістичні плани побудови літака, який справді зможе літати. Варто нагадати, що йдеться про інструменти, які наразі не здатні надійно сказати час та продовжують припускатися масштабних фактичних помилок, які коштують користувачам дорого.
Інший мільярдер повідомив JPMorgan, що використовує ШІ як «іграшку» для «створення казок перед сном, адаптованих для мого сина». За його словами, ці історії завжди мають «емоційний поворот у кінці». Водночас фахівці з розвитку дітей уже застерігали батьків від опори на штучний інтелект у процесі виховання.
Отже, навіть маючи у своєму розпорядженні практично необмежені фінансові ресурси, мільярдери вдаються до використання чат-бота на основі штучного інтелекту для створення вторинного, шаблонного контенту для своїх дітей. Виникає закономірне питання, чи справді представники одного відсотка найбагатших людей настільки економні. З огляду на їхні доходи, вони без проблем могли б замовити створення повноцінних дитячих книжок, спеціально адаптованих до інтересів і вподобань своїх дітей, однак реальність виглядає інакше – мільярдери використовують дешевий ChatGPT для генерування казок перед сном.
«Валюта життя – це час, – повідомив один із мільярдерів у розмові з JPMorgan. – Це не гроші».
«Як ретельно ви замислюєтеся, витрачаючи один долар, так само ретельно слід думати і над тим, як ви витрачаєте одну годину», – додав він.
У звіті також описується випадок, коли «створений штучним інтелектом звіт допоміг уникнути витрат у розмірі 100 000 доларів на юридичні дослідження». Це твердження виглядає сумнівним і породжує чимало запитань, особливо з урахуванням уже відомих випадків, коли фахівці використовували штучний інтелект для створення звіту, а потім виплачували сотні тисяч доларів штрафу.
В ще більш разючому прикладі, згідно зі звітом, одна з родин мільярдерів «працює з командою спеціалістів із ШІ над розробкою голограм старших членів родини для майбутніх поколінь».
На щастя, здається, не всі опитані мільярдери остаточно втратили здоровий глузд. Деякі з них свідомо обрали «уникати комп’ютерів і покладатися на ручні обчислення або інтуїцію», визнаючи, що штучний інтелект «іноді не допомагає, а навпаки – заважає ефективності».
Один із клієнтів JPMorgan пішов ще далі та назвав загальний штучний інтелект – туманно визначену гіпотетичну точку, в якій машина зможе перевершити людину і яку багато хто вважає Священним Граалем індустрії ШІ, – «повною й абсолютною марною тратою часу».
Дехто з опитаних також висловлює занепокоєння «траєкторією розвитку штучного інтелекту з огляду на те, скільки людей може втратити роботу та до чого це може призвести в суспільстві».
Яка зворушлива стурбованість. Особливо з боку тих, хто вже накопичив практично необмежене особисте багатство, але все одно вигадує карколомні схеми, щоб не платити податки, які допомагають суспільству, про яке мільярдери начебто турбуються.
