НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ
Складна сцена для камери — це не обов’язково темрява. Значно важчий випадок виникає, коли в одному кадрі одночасно є дуже яскраві та дуже темні ділянки. Наприклад, камера дивиться з тіні у яскраво освітлену зону. Якщо динамічного діапазону недостатньо, частина кадру стає білою плямою, а частина втрачає деталі у чорному.
Саме для таких умов у FPV-камерах використовуються алгоритми WDR/HDR. Їхня задача — не зробити картинку «яскравішою», а зберегти більше інформації у різних за освітленістю частинах одного кадру.
Динамічний діапазон простими словами
Сенсор має обмежений діапазон яскравостей, які він може одночасно передати без втрати деталей. Якщо різниця між найтемнішою і найсвітлішою частиною сцени занадто велика, звичайна експозиція змушена обирати компроміс.
Коли експозиція налаштована під світлі ділянки, тіні провалюються. Коли під тіні — пересвічуються яскраві області. WDR намагається розширити корисний діапазон відображення.
Що робить WDR/HDR у реальному зображенні
Алгоритм може комбінувати інформацію з різною експозицією або обробляти сигнал так, щоб зменшити різницю між темними і світлими ділянками. Результат — не обов’язково «красивіша» картинка, але більше видимих деталей у контрастній сцені.
Для FPV це особливо корисно при швидких змінах освітлення, коли камера не повинна довго адаптуватися після переходу з темної області у світлу.
Чим WDR відрізняється від нічного режиму
Низька освітленість і високий контраст — різні проблеми. Великий сенсор, чутливість і налаштування підсилення допомагають при нестачі світла. WDR, натомість, працює з різницею яскравостей усередині кадру.
Камера може добре працювати у сутінках, але втрачати деталі при контровому світлі. І навпаки, сильний WDR не перетворює камеру на нічний сенсор.
Приклад на Caddx Ratel Pro V2
У Caddx Ratel Pro V2 Super WDR заявлений як одна з ключових відмінностей моделі. Разом із сенсором 1/1.8 дюйма та аналоговим 1500TVL трактом це дозволяє розглядати камеру не тільки за роздільною здатністю, а й за характером обробки контрастних сцен.
Це важливий приклад того, чому дві камери з однаковою цифрою TVL можуть давати різне сприйняття зображення. Алгоритми обробки та робота з експозицією іноді важать не менше, ніж номінальна роздільна здатність.
Як оцінювати WDR без рекламних очікувань
WDR не відновлює інформацію, якої сенсор фізично не зафіксував, і не прибирає шуми радіоканалу. Він працює на рівні формування зображення камерою. Тому результат потрібно оцінювати окремо від якості VTX, VRX та дисплея.
Для вибору камери корисніше дивитися на комбінацію сенсора, WDR, кута огляду, затримки, стандарту відео та можливостей налаштування, ніж порівнювати тільки TVL.
Як коректно перевіряти роботу WDR
Оцінювати WDR по звичайній рівномірно освітленій сцені майже безглуздо. Для перевірки потрібна ситуація з великим контрастом: темна зона в кадрі й одночасно яскраве джерело або освітлена ділянка. Саме тоді видно, наскільки камера зберігає деталі з обох боків діапазону.
Важливо також дати камері однакові умови. Якщо порівнювати дві моделі з різною експозицією, різними об’єктивами або різними налаштуваннями підсилення, висновок про WDR буде неточним. Тест має відрізнятися лише тим параметром, який оцінюється.
Окремо варто дивитися на швидкість адаптації після різкої зміни світла. Для рухомої платформи це не менш важливо, ніж статичний кадр, тому що картинка повинна швидко відновлювати читабельність після переходу між зонами з різною освітленістю.
