Твердіше, ніж кістки, може заліковувати свої рани, легкий і при цьому на 100% придатний до переробки. Це все характеристики нового полімеру полігексагідротриазину (PHT), який винайшли в IBM. Особливістю винаходу є також спосіб його відкриття: не в лабораторіях, а в залах із суперкомп’ютерами.
Уся сучасна індустрія споживчих пристроїв базується на реактопластах – це зручний в обробці і дешевий матеріал. З нього, наприклад, роблять ізоляцію дротів у кабелі, що з’єднує дисплей ноутбука з материнською платою. Адже він повинен бути гнучким і витримувати тисячі відкриттів кришки. У реактопласти також упаковують мікросхеми для захисту від пошкоджень.
Проте після створення з реактопласту деталі її не можна розплавити і переробити в щось інше. Через це такий пластик не можна переробити для зменшення шкоди екології: його доводиться викидати на звалище. Новий полімер IBM зберігає всі наявні властивості реактопластів, але при цьому його можна переробити в щось інше.
Відкриття новинки, як це часто буває в хімії, сталося випадково. Автор винаходу, Жаннет Гарсіа, працювала над іншим типом полімеру, коли він несподівано затвердів. Причому міцність виявилася такою, що навіть коли вдалося розбити банку молотком, зруйнувати сам матеріал не вийшло.
Щоб дізнатися, що за речовина виявилася в науковій колбі, дослідниця звернулася до відділення обчислювальної хімії IBM. Вони за допомогою суперкомп’ютерів змогли провести реверс-інжиніринг матеріалу і розібратися у механізмах, які привели до його появи.
За словами вчених, новий матеріал дозволить створювати більш дешеву й екологічно чисту електроніку, а також практично будь-які інші продукти.