Штучний інтелект стає все ближчим, і вчені стикнулися з тим, що не можуть коректно виміряти його розум. Використовувані сьогодні методики працюють вже не так добре, і час шукати нові. Одна з таких – тест на креативність, у якому машини повинні будуть проявити свою творчість.
Для оцінки штучного інтелекту науковці сьогодні використовують тест Тюрінга, який назвали на честь видатного комп’ютерного вченого та математика Алана Тюрінга. Його умови прості: машина повинна переконати суддів під час бесіди з ними в тому, що вона насправді людина.
Для цього в експерименті окрім комп’ютера беруть участь один чи декілька добровольців. Судді не бачать своїх співбесідників, а розмова ведеться в текстовому режимі, наприклад, друкуванням питань на клавіатурі та читанням відповідей на моніторі. Окрім цього, під час тесту також задається певний інтервал для відповіді. У часи Тюрінга (50-ті роки) це було необхідно, оскільки машини видавали свої репліки значно повільніше за людей. Сьогодні така умова також потрібна, але вона захищає вже самих людей: вони відповідають на питання повільніше за комп’ютери.
Омана – не показник інтелекту
На перший погляд, якщо машина здатна обдурити суддю та впевнити його, що вона насправді людина, це означає наявність у неї розуму. Однак сучасні комп’ютери доводять, що це не так.
Улітку цього року тест Тюрінга пройшла програма «Євген Густман» – таким ім’ям назвалася розробка російського та українського програмістів, яку вони створили ще у 2001 році. Вона видавала себе за 13-річного одеського хлопчика та змогла переконати журі в цьому, ставши першою в історії, яка пройшла цю перевірку.
Комп’ютерним програмам вдавалося обдурити суддів і раніше, проте лише Густману вдалося виконати формальні вимоги тесту. За правилами, машина повинна переконати у своїй людяності не менше 30% журі. Результат Густмана перевищів цю умову ненабагато: йому повірило 33% суддів.
Приклад Густмана показує, що комп’ютеру не обов’язково мати інтелект у людському розумінні. Це може бути чат-бот з великою базою даних, чого достатньо для того, щоб обдурити суддів. Професор Марк Редл з Інституту технології Джорджії вважає, що інтелект можна виявити лише за допомогою творчих здібностей, і він пропонує новий тест.
За його умовами, машина повинна створити переконливу поему, історію чи картину. Професор назвав цей тест Lovelace 2.0 – на честь одного з видатних комп’ютерних учених. А двійка в назві означає друге покоління – перше вимагало від штучного інтелекту створити щось, що він не зміг би пояснити як саме створював.
«Претендент на звання штучного розуму має пройти тест, в якому йому потрібно створити креативний артефакт з набору художніх жанрів, – каже вчений. – Робота в них вимагає подібного до людського інтелекту, а також вміння подати артефакт у вигляді, який сприймуть судді. Креативність не є виключно людською особливістю, однак вона дозволяє оцінити розумність».
Хоча алгоритми здатні створювати історії та малювати картини, Редл каже, що жодна сучасна машина не зможе пройти тест Lovelace 2.0.
Комп’ютерне натхнення
Експерти погоджуються, що сьогодні потрібно шукати нове мірило для штучного інтелекту. Один з них – професор Алан Вудварт, який працює на кафедрі комп’ютерних наук Університету Суррею. Він вважає, що креативний підхід матиме ключове значення.
«Я думаю новий тест показує, що ми й так знаємо – люди є не просто надзвичайно складними машинами, – говорить він. – Креативність є однією з тих рис, яка відділяє нас від комп’ютерів. Поки що».
А ось голова спільноти футурологів London Futurists Девід Вуд ставиться до нового тесту скептично. «Популярна точка зору, що люди фундаментально відрізняються від машин тому, що вони мають креативність, тоді як комп’ютері слідують визначеній раціональності, – каже він. – Це зручна позиція, однак я думаю вона хибна. Вже існують роботи, в яких вкладені основи емоційного інтелекту і комп’ютери можуть писати чудову музику».
За матеріалами: BBC
Comments are closed.