Експерти блогу Data Genetics роз’яснили, як і звідки з’явився принцип розташування кнопок, що використовується вже більше півстоліття і зберігся навіть після переходу зі стаціонарних телефонів на мобільні пристрої із сенсорними дисплеями.
Про вибір єдиного стандартного дизайну для розташування кнопок на телефоні виробники апаратів і компанії, що займалися забезпеченням зв’язку, задумалися в кінці 50-х років. Визначальним у цьому питанні стало дослідження американської компанії AT&T, яке опублікували в журналі Bell Systems Technical Journal в 1960 році.
Загалом для тестів оптимального розташування кнопок в AT&T відібрали 16 варіантів розміщення цифр.
Фахівці компанії-оператора вивчили кожен з дизайнів і протестували їх на предмет швидкості набору і кількості помилок у номерах телефонів, що здійснюються при використанні конкретної системи.
У результаті вдалося виділити групу з п’яти варіантів розташування кнопок, які мали найменший відсоток помилок при наборі і дозволяли користувачам телефонів найшвидше набирати номер.
Далі відкинули варіант із двома вертикальними колонками – він хоча і показував гарні результати при наборі, але не подобався учасникам досліджень. Кругові дизайни давали більше складнощів при виготовленні та розробці апаратури, і від них також відмовилися.
У підсумку розташування за схемою 3х3 плюс одна кнопка прижилося і досі, і до нього додалися ще кнопки * і #. Така розкладка застосовується як у стаціонарних телефонах, так і в мобільних пристроях, де фізичні кнопки вже замінені сенсорними.
