Заплановане українською владою ще декілька років тому видання біометричних паспортів нарешті сталося – громадяни вже можуть купити собі документ нового зразка. Офіційні чиновники покладають на цю книжечку великі надії та розповідають, наприклад, про безвізовий режим з Євросоюзом. Давайте розберемося, чому зі звичайним паперовим документом його неможливо було ввести та чим відрізняється біометричний паспорт.
Біометрична ідентифікація
Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль прогнозує, що завдяки новим документам українці зможуть вільно мандрувати до країн Європи вже цієї осені без необхідності відкривати візи. Ключовим питанням стали біометричні паспорти: як тільки до травня цього року європейці проаналізують механізм їхнього виробництва та захисту, вони зможуть зняти візові обмеження для України.
Український біометричний паспорт – це звичайна паперова книжечка з пластиковою сторінкою. Відмінність у тому, що під обкладинку вклеєний чіп, який можна зчитувати бездротовим шляхом та який містить відскановане фото відбитків вказівних пальців, а також всю інформацію з паперу (фото власника, паспортні дані, реквізити документа тощо). Живлення цього чіпу також відбувається бездротовим шляхом.
Завдяки наявності чіпа з можливістю безконтактного зчитування під час паспортного контролю прикордоннику вже не потрібно вносити реквізити в комп’ютер вручну з клавіатури – досить піднести документ до сканера. Це зменшує ймовірність помилок та помітно прискорює процедуру контролю. У деяких аеропортах Європи вже навіть діють окремі коридори для власників біометричних паспортів – черга в них рухається швидше.
Закордонний досвід
У світі біометричні паспорти бувають у вигляді карток та паперової книжки – такий вигляд потрібний, щоб прикордонники могли проставляти на них візи. Тому за допомогою карток, як, наприклад, у США, можна мандрувати певними видами транспорту в обмежену кількість країн.
Сьогодні біометричні паспорти видає близько ста держав, і однією з перших стала Домініканська республіка – такий тип документа там почали видавати в травні 2004 року. Того ж року біометричну ідентифікацію в паспорті отримали бельгійці та пакистанці.
Однак першою країною у світі, яка ввела для громадян біометричні паспорти, стала Малайзія – там такий документ з’явився ще у 1998 році. Така технологія була потрібна, щоб знищити іміграційне шахрайство, адже мати малазійський паспорт досить зручно – можна подорожувати без віз у 163 держави світу.
Головна мета появи таких біометричних паспортів – зробити якомога менше перешкод при мандрівках та підвищити надійність документа. Адже зловмисники вже добре вміють копіювати паперові бланки, але з електронним начинням вони ще мають розібратися досконаліше.
Безпека провалена
Експерти запевняють, що хоча підробка біометричного чіпа теоретично можлива, але це вимагає наявності нетривіальних ресурсів і технологій. Однак спеціалісти з комп’ютерних технологій ще у 2007 році продемонстрували, що клонувати біометричний паспорт можна, навіть не виймаючи його з конверту доставки.
«Уся ідея біометричного паспорту неправильна, – розповів експерт з кібербезпеки Лукас Грюнвальд в інтерв’ю журналу Wired. Це він зміг клонувати паспорт, який вважався надійно захищеним від такого типу атак – З моєї точки зору всі ці біометричні паспорти є величезною даремною витратою грошей. Вони зовсім не підвищують безпеку». Інформацію з клонованого паспорта можна записати на порожні чіпи, які потім вклеюються в підробний паперовий бланк.
Один з нещодавніх випадків використання підробних біометричних паспортів виявили за трагічних обставин – через три дні після зникнення борту малазійських авіаліній, на якому летіли шахраї. Їхні фальшиві паспорти пройшли місцевий контроль, але їх не перевірили в міжнародній базі даних Інтерполу. Факт використання підробок навіть змусив експертів припустити про захоплення літака та його викрадення терористами, але подальша перевірка спростувала цю версію.
«Важливо пам’ятати, що біометричний документ не гарантує безпеку всієї системи, – розповів голова відділу безпечної ідентифікації NXP Semiconductor NV Стефан Барбу в інтерв’ю Bloomberg. Його компанія є найбільшим у світі постачальником чіпів для паспортів з біометричною ідентифікацією. – Так, вони будуть безпечними, якщо впровадити відповідні політики, але і це не завжди допомагає».
Майбутнє цифрового паспорта
Розробкою стандартів біометричного паспорта займається ICAO – міжнародна організація цивільної авіації. Перший стандарт на такий тип документа вона ввела у 2005 році, і на початок минулого року у світі нараховувалося 600 млн подібних документів.
Організація вже працює над наступним поколінням цифрових паспортів. Головною їхньою відмінністю стане можливість змінювати на них дані після видання документа. Подібний стандарт має з’явитися у 2016 році і дозволить поступово впровадити систему управління візами, які також стануть електронними.
Щойно людство розробить більш досконалий спосіб захисту документів, одразу з’являється якийсь “геній”, що прагне сплюндрувати усю ідею. Ну то що, що цей паспорт можна клонувати? Але ж він в будь-якому разі надійніше захищений, ніж паперовий.