Україна належить до космічних держав планети – як за рівнем теоретичних здобутків у галузі, так і за результатами практичних випробувань своїх розробок. Щороку в нашій країні відбувається організовувана Інститутом космічних досліджень (ІКД) Національної академії наук (НАН) України та Державного космічного агентства (ДКА) України наукова конференція, під час якої обговорюються не лише актуальні проблеми вивчення космосу, а й можливості міжнародного співробітництва за багатьма напрямами.
Уже п’ятнадцята така конференція проходила у серпні цього року в Одесі, і на ній про труднощі, пріоритети та перспективи вітчизняних космічних досліджень розповів телеканалу «Репортер» директор Інституту космічних досліджень НАН України та державної космічної агенції України член-кореспондент НАН України Олег Павлович Федоров.
За словами експерта, космічна (й, зокрема, аерокосмічна) галузь є, по-перше, сферою з найвищим інноваційним потенціалом, а по-друге – важливим інструментом міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва. Україна, як підкреслив учений, є однією з небагатьох держав, які мають можливості для конструювання та запуску космічних ракет і апаратів на навколоземну орбіту, а також отримання з їхньою допомогою необхідної інформації – даних досліджень Землі, без яких найрізноманітніші галузі сучасної економіки (від безпеки до сільського господарства) будь-якої країни світу не розвиватимуться успішно.
Нині науковці пропонують, наприклад, нові аерокосмічні технології для прийняття управлінських рішень у сфері запобігання та оперативної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного й техногенного походження, кількість яких останніми роками суттєво зросла. Ідеться насамперед про започаткований Україною проект міжнародного значення «ІОНОСАТ», призначений для спостереження за поверхнею планети та виявлення іоносферних ознак майбутніх стихійних лих.
Попри численні труднощі, головною з яких є брак бюджетного фінансування, космічні дослідження в Україні продовжують розвиватися й давати вагомі теоретичні та практичні результати, а вітчизняні вчені активно долучаються до проектів у межах рамкової програми ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт-2020».
Одним із них є перспективна ініціатива українських науковців та інженерів ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля», яка може мати неабиякий попит на ринку. Це так званий проект орбітального сервісу, втілення якого дасть змогу вирішити одразу близько десяти різних проблем, пов’язаних з експлуатацією навколоземних орбіт – космічного сміття, дозаправки апаратів, які вичерпали свій ресурс, а також переведення їх на іншу орбіту тощо. Основою проекту має стати розроблений фахівцями ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля» автономний космічний буксир та особлива система стикування, які різко підвищать ефективність космічних програм.
На думку Федорова, українські дослідники космосу мають зосередитися на тих напрямах роботи, в яких докладені зусилля та витрачені кошти будуть виправдані очікуваними результатами. Наприклад, розвиток пілотованої космонавтики він вважає недоцільним на даному етапі: наша країна отримала цікавий і вкрай важливий досвід, відправивши на орбіту свого першого космонавта Леоніда Каденюка, який на облавку багаторазового транспортного космічного корабля NASA «Columbia» здійснив близько десяти експериментів у галузі космічної біології.
Однак дослідження в даному напрямі є досить дорогими, тому значно менш обтяжливою для України буде участь у реалізації спільних з іншими країнами проектів. Пріоритетним напрямом, як вважає науковець, має стати вивчення ближнього космосу і – почасти – астрофізичні дослідження.
За матеріалами: Прес-служби НАН України
