Ви могли помітити, що тільки відкладеш мобільник – як рука знову тягнеться його взяти. Це відомий феномен електронних гаджетів, а якщо точніше – додатків для них. Мобільні програми спеціально розробляють так, щоб викликати в користувачів залежність та жагу відривати їх раз за разом. Біхевіорист Нір Аял розробив модель під назвою «на гачку», яка пояснює, як розвивається залежність від мобільних додатків.
Модель має чотири складові: тригер, дія, змінна винагорода та інвестиція. Чим частіше користувач проходить серію цих стадій, тим сильнішу звичку він розвиває.
Стартовою точкою у розвитку залежності від додатків є тригери. Вони бувають двох видів: внутрішні та зовнішні. Перші є тим, що дійсно хоче людина, а другі – переконують людину виконати певні дії. Прикладом внутрішнього тригера може бути, наприклад, нудьга та бажання якихось дій. У таких ситуаціях ми часто беремо в руки телефон та перевіряємо пошту, соцмережі тощо. При цьому підсвідомо формується звичка, що перевірка пошти пов’язана з нудьгою. У майбутньому як тільки стає нудно, відразу починає з’являтися бажання подивитися у свою поштову скриньку.
Зовнішні тригери зазвичай діють після внутрішніх. Наприклад, після появи нудьги на очі потрапляє який зовнішній тригер – реклама, промоакції, спонукальні слогани тощо. Вони підказують, що можна зробити, аби змінилося самопочуття.
Аял каже, що найпотужніші зовнішні тригери сьогодні – це пуш-повідомлення в смартфонах. Щоразу, як з’являється примітка про нове повідомлення, у користувача з’являється бажання відкрити додаток, в якому воно прийшло, та подивитися. Це запускає ланцюжок хімічної реакції в мозку, яку ми відчуваємо як насолоду та винагороду за виконану дію. Саме тому, за підрахунками Аяла, рівень активації пуш-повідомлень становить від 47% до 80%.
Наступним етапом є дія, до якої входить така проста активність, як гортання новинної стрічки, пошук інформації, перегляд відео тощо. Наприклад, на сайті знайомств Tinder необхідно робити свайпи вліво та вправо. Дії досить нудні, але користувачі виконують їх тисячами, бо сподіваються знайти собі пару.
Винагорода – ось, що змушує виконувати навіть безглузді дії. При цьому винагорода виглядатиме ціннішою, якщо користувач не знатиме точно, коли він її отримає та який саме буде приз. Аял каже, що в середньому користувач бере до рук смартфон близько 2617 разів на день, щоб отримати свою наступну порцію винагороди.
Нарешті повністю заковтнути гачок допомагають інвестиції в додатки, які користувачі роблять власноруч. Це може бути завантаження фото, купівля додаткових функцій, заповнення профілю, запрошення друга, проходження складного рівня. На перший погляд подібні інвестиції виглядають нічого не вартими. Але з часом вони підсумовуються та починають грати велику роль, змушуючи користувачів повертатися у додаток знову і знову.
