Чужі «пірати» псують імідж України

Днями стало відомо, що американські правовласники додали деякі українські інтернет-сайти до списку найбільш злісних «піратів» – порушників авторських і суміжних прав. Причому до переліку входять сайти, які працюють за законами інших країн. Тим не менш, у відповідь на вимоги правовласників в Україні можуть відреагувати поспішним прийняттям сурових антипіратських заходів.

Історія хвороби

У жовтні організація The Motion Picture Association of America (MPAA) відправила в Торгове представництво США списки найбільших піратських ресурсів у світі. На підставі цієї інформації повинен складатися відомий «Список 301» – звіт про порушення прав інтелектуальної власності в різних країнах.

Україна з цього звіту не вибуває ось уже багато років. А в 2013-2014 роках наша країна навіть носила статус «злісного пірата номер один». Статус загрожував економічними санкціями з боку США, в першу чергу – обмеженнями на експорт.

У цьому році позиції країни трохи покращилися. Тепер Україна – просто «злісний пірат» у списку з 13 таких самих країн. Торговельне представництво пішло на поступки з розрахунку, що український уряд направить максимум зусиль на боротьбу з порушеннями.

Але проблеми, про які говорили США раніше, не вирішили. Із часу виходу «Списку 301» державі не вдалося провести легалізацію програмного забезпечення. Також не вдалося навести порядок у системі збору роялті. Правовласники в США не отримують грошей від організацій, які представляють їхні інтереси в Україні. Українське законодавство дозволяє залишити гроші собі, якщо зв’язатися з правовласником не вдалося.

У країні налагоджена монетизація нелегального контенту. Інтернет-сайти викладають відео та заробляють на рекламі. Ринки – на продажах дисків. Вони якраз і опинилися під прицілом MPAA.

Чужа слава

Цікаво, але до списку «піратів» MPAA не внесла EX.ua – один з найбільших українських ресурсів, який довгий час потрапляв у всі можливі «піратські» рейтинги. Останній раз він згадувався в лютневому листі іншої організації правовласників, RIAA. Крім того, у списку немає сайту Fs.ua (він же Fs.to і Brb.to), хоча на цьому ресурсі розміщено безліч контенту без договорів з правовласниками.

Замість них – нові імена. Наприклад, на думку правовласників, в Україні знаходиться сайт Kinogo.co (раніше Kinogo.net). Він є одним з найпопулярніших сайтів з «піратським» контентом в усьому світі, у тому числі в США, говориться у звіті. Статистика ComScore Media Metrix показує, що в серпні 2015 р. ресурс відвідали 23,5 млн користувачів. За даними Інтернет Асоціації України, у вересні Kinogo.co потрапив у топ-25 найбільш відвідуваних ресурсів у нашій країні з охопленням у 18%.

На відміну від того ж EX.ua, де відео на сайт викладають тільки користувачі, на Kinogo.co контентом керує адміністрація. «Це стає все більш і більш поширеною практикою на інших російськомовних відеостримінгових сайтах», – йдеться у звіті правовласників.

При цьому користувачам Kinogo.co доступна послуга «Стіл замовлень»: будь-який зареєстрований користувач може залишити заявку на фільм, і адміністрація додасть його на сайт.

Чому MPAA віднесла цей ресурс до українських, не зрозуміло. В Україні Kinogo.co відомий як російський. До того ж на самому сайті зазначено, що він діє відповідно до законодавства Російської Федерації про захист інформації та авторських прав.

Ще один сайт, який правовласники приписують Україні, – це англомовний торрент-трекер Extratorrent.cc (він же Extratorrent.com). За даними ComScore Media Metrix, у серпні його відвідало 11,2 млн унікальних відвідувачів, що на 14% більше, ніж роком раніше.

«Extratorrent.cc підтверджує жахливу статистику піратства: він пропонує майже 1,4 млн безплатних файлів, які передаються через користувачів – більш ніж 43 млн сидерів і понад 60 млн лічерів», – сказано в листі MPAA. Права на блокування Extratorrent.com видавалися владою у Великобританії, Італії, Данії, Норвегії та Бельгії.

Домен Extratorrent.cc, як і Kinogo.co, зареєстрований в офшорі, на Багамах. Сервери торрент-трекера, за даними правовласників, обслуговуються українською компанією Server.ua.

Американці дісталися до Донецька

Ще однією проблемою України, на думку MPAA, є порушення прав інтелектуальної власності на ринках «7 кілометр» (Одеса) і «Барабашово» (Харків).

«Ці українські ринки, як і раніше, є найбільш відомими місцями збору контрафактної продукції з урахуванням їхнього величезного розміру – понад 20 тис. кіосків кожен», – йдеться у звіті організації.

Правовласники відзначають, що кількість піратських дисків на цих ринках знизилася завдяки рейдам правоохоронців, але там досі є контрафактні фільми з Росії.

«Місцезнаходження цих ринків, а один з них розташований поруч з великим морським портом і обидва – поруч з російськими вокзалами, залучає широке коло відвідувачів і полегшує незаконний імпорт з Росії», – сказано у звіті.

Правовласники згадують ще два ринки, де кількість піратської продукції суттєво знизилася, але не до нуля. Це «Петрівка» в Києві – там залишилося 20 «піратських» кіосків, а також «Маяк» в Донецьку, де нараховується 40 точок з контрафактними дисками.

Американці штовхають Україну

Незважаючи на деякі неточності, такого роду звіти можуть стати каталізатором законодавчих змін у сфері захисту інтелектуальної власності. На початку жовтня в парламенті з’явився текст законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет». А 21 жовтня Кабмін схвалив ще один законопроект зі схожими положеннями. Згідно з повідомленням Мінекономрозвитку, законопроект найближчим часом подадуть на розгляд до Верховної Ради України.

Законопроекти вже встигли викликати скандал в інтернет-співтоваристві, оскільки обидва вони передбачають блокування сайтів за скаргою користувача протягом 24 годин без суду. Проти цього заходу протестують не стільки сайти, скільки інтернет-провайдери і хостинг-провайдери, у яких додасться зобов’язань. Відповідно до законопроекту, вони повинні будуть реагувати на скарги, самостійно зв’язуватися з порушниками і блокувати контент.

У разі невиконання норми їм загрожують штрафні санкції в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (8,5-17 тис. грн). Якщо скарга виявиться неправомірною, заявник повинен буде заплатити 17-34 тис. грн. Такі ж штрафи чекають і на «піратів».

Провайдери припускають, що багато сайтів будуть готові заплатити штраф, лише б тільки сайт конкурентів перестав працювати. А також – що посиплеться така кількість скарг, з якими вони просто не зможуть розібратися.

За матеріалами: РБК-Україна

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я