Хто тиснув на Всесвітню організацію охорони здоров’я, щоб ігроманію визнали психічним розладом?

Серед зацікавлених міг бути Китай

У 2018 році любителі комп’ютерних ігор офіційно отримали діагноз – «ігровий розлад». Тепер щоденні сесії в «танки» чи «стрілялку» можна визнати проявами нової хвороби, яка з’явилася в 11 випуску «Міжнародного класифікатора хвороб» (МКБ-11) – це офіційний довідник, який перераховує усі прийняті на сьогодні проблеми зі здоров’ям у людей. Але нещодавно представники міжнародної асоціації розробників ігор International Game Developer Association (IGDA) повідомили, що ігроманію, можливо, визнали хворобою, бо в цьому є зацікавлена сторона.

На конференції Game Developers Conference 2019, яка пройшла нещодавно у Сан-Франциско, представники IGDA повідомили, що рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, WHO) розцінювати комп’ютерні ігри як психічний розлад на рівні азартних ігор та наркотичної залежності є загрозою свободи слова.

Голова комітету IGDA проти цензури Данієль Грінберг сказав, що ігроманія замінила сьогодні ігрове насилля як підґрунтя до запровадження цензури. У 2011 році вже були спроби ввести заборону продажу ігор з ігровим насиллям. Однак тоді Верховний суд США відхилив судовий позов Каліфорнії на введення такого типу цензури. «Цензори, які атакували ігри за насилля, програли у Верховному суді, – розповідав Грінберг. – Це був значний програш для них. Усі їхні дослідження про те, що ігри сприяють агресивній поведінці, відкинули». До речі, все більше досліджень показують, що ігри жодним чином не пов’язані з агресивною поведінкою людей.

На кілька років спроби введення цензури в іграх ослабли, однак у 2017 році з’явилася інформація про те, що ВООЗ планує додати «ігровий розлад» у чергову редакцію МКБ-11. «Вони хочуть перенести ігри з розряду компульсивності, до яких входять шопоголіки чи трудоголіки, до розряду наркотичної та азартної залежності, – казав Грінберг. – Якщо це станеться, це буде нова юридична реальність для США та всього світу».

Грінберг вважає, що ВООЗ визнала ігри психічним розладом під тиском. Серед зацікавлених міг бути Китай. «ВООЗ повідомляла, що відчуває тиск з боку деяких азіатських країн, – пояснює експерт. – Припускалось, що однією з них є Китай, який зацікавлений у тому, щоб заблокувати багато молодих людей, котрі протестують проти влади. Можливість визнати активістів ігроманами дозволить відправити їх у реабілітаційний табір».

Головний юрист IGDA Брендон Хафман каже, що рішення Верховного суду не таке потужне, як може здатися. Хоча офіційно проти цензури в іграх виступили 7 із 9 суддів, насправді лише 5 суддів повністю це підтримують. Двоє підкреслили, що майбутні обставити можуть вимагати перегляду рішення. Питання психічного здоров’я може здатися суддям вагомим аргументом для запровадження цензури.

Активісти говорять, що китайська влада виступає проти відеоігор, оскільки їх важко контролювати через інтерактивність цього виду розваг. «Багато відеоігор фокусуються на ідеї боротьби проти влади, – кажуть вони. – Це той тип мислення, який китайська влада намагається викорінити із розуму китайських громадян». За словами активістів, розробники ігор підкоряються вимогам китайської влади, оскільки вони хочуть заробляти гроші.

Хафман погоджується з думкою активістів: «Виходить так, що китайська влада може використовувати ігрову залежність як спосіб запровадити цензуру не лише в Китаї. Через свій економічний вплив цензура може поширитися на увесь світ».

В IGDA погоджуються, що сьогодні гравці іноді надмірно грають в ігри, шкодячи своєму здоров’ю. Однак, вважають вони, питання виховання краще залишити батькам. «Якщо батьки не будуть батьками, не можна перекладати їхні обов’язки на інші індустрії, – каже Грінберг. – Але важливо, щоб всі індустрії серйозно сприймали свою відповідальність».

За матеріалами: The Register

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я