Можливо, ваш стоматолог бачить не тільки ваші зуби

Новітні технології обіцяють змінити те, як ми звикли працювати. Вони вже використовуються в різних сферах, від авіації до стоматології. Остання стає із сучасними технологіями більш дружелюбною та зручною.

Як і більшість стоматологів, Свен Холторф чудово розуміє, що його пацієнти не дуже раді візитам до нього. «Відвідування зубного лікаря асоціюється зі страхом, незручністю, болем, – говорить він. – У ньому мало приємного». Однак нещодавно Холторф винайшов нове рішення, яке, на його думку, допоможе пацієнтам почуватися хоч трохи комфортніше.

Це не спеціальний бор або новітній знеболювальний препарат, це окуляри. Пристрій Холторфа являє собою систему eyeCAD Connect – програмне забезпечення доповненої реальності, розроблене його фірмою iDENT. Воно встановлене на смарт-окуляри компанії Epson.

CKmQ3P2WsAAaV0O[1]

Надягаючи окуляри під час огляду, лікар бачить не тільки ротову порожнину пацієнта, але й дані, які в режимі реального часу надходять зі спеціального сканера. Коли сканування завершується, Холторф відправляє дані в лабораторію, де фахівці за допомогою віртуальної моделі виготовляють коронку потрібної форми. Раніше при скануванні зубів пацієнта стоматологам доводилося тримати камеру в руці і відстежувати результати на моніторі, як при ультразвуковому дослідженні. Але з окулярами, за словами Холторфа, йому більше не потрібно постійно переводити погляд з пацієнта на монітор, адже картинка відразу відображається в окулярах доповненої реальності.

eyecad-connect-a[1]

Віртуальність приходить у світ

Доповнена реальність проникає в багато сфер професійної діяльності – від стоматології до нафтовидобутку або, наприклад, збірки винищувачів. При правильному використанні вона допоможе зробити виконання трудових обов’язків ефективнішим і безпечнішим. Однак на даний час виробники зазнають труднощів з виробництвом товарів, придатних для широкого використання.

Гейб Бетстоун, керівник компанії NGRAIN, розробника програмного забезпечення для пристроїв доповненої реальності, поділився цікавими випадками їхнього практичного застосування.

На одному з канадських нафтовидобувних підприємств йому вдалося встановити на трубу спеціальну скобу, не маючи ніякого досвіду подібних робіт. Він просто навів свій смартфон на відповідну ділянку труби і дотримувався інструкцій, які з’являлися на екрані. Дивлячись на екран, він бачив саму трубу, зображення якої передавалося з камери смартфона, а поверх неї – опис дій, які потрібно здійснити для установлення скоби. «До цього я й гадки не мав, для чого потрібна ця деталь і як її встановити, – каже він. – Але виявилося, що за допомогою технологій навіть людина без спеціальної підготовки може виконувати подібну роботу».

Ще одним клієнтом NGRAIN є компанія Lockheed Martin. На підприємстві в місті Форт-Уерт у штаті Техас працівники регулярно оглядають винищувачі певних моделей, разом з новітніми F-35 і F-22, щодо коректного функціонування технології малої помітності. Бетстоун запевняє, що він зміг повторити цю процедуру без будь-якої попередньої підготовки. «Я просто подивився на інструкції і сказав: «Нічого собі! Виявляється, все так просто».

Проблеми для професіоналів

Можливо, ці системи і справді здатні допомогти таким дилетантам у галузі авіабудування, як Бетстоун, виконувати певні маніпуляції. Набагато складніше завдання – визначити, яка інформація буде корисною для професіоналів, котрі виконують ті ж завдання.

Перш за все, компаніям слід встановити види робіт, у яких може бути задіяна доповнена реальність. «Справа тут не у відтворенні реального світу на екрані, як багато хто з нас, напевно, думає, – говорить Бетстоун. – Мова йде про його контекст і дроблення на сегменти».

Для того щоб оцінити обсяги інформації, якою володіє компанія, і зрозуміти, що саме потрібно для підвищення ефективності роботи, необхідні серйозні дослідження. Потім фахівці компаній на зразок NGRAIN і iDENT визначають, як можна розпорядитися цією інформацією для створення об’єктів доповненої реальності. Як правило, для цього необхідно розробити систему розпізнавання зображень, що надходять з камери на окуляри або планшетні пристрої. «Вона схожа з програмним забезпеченням для розпізнавання осіб, – пояснює Бетстоун. – Тільки в цьому випадку об’єктом виступає різна техніка».

Водночас технології розпізнавання осіб створювати простіше, ніж ті системи, на яких спеціалізуються подібні компанії. «Людей зазвичай розрізнити набагато простіше, ніж величезні сірі шматки металу», – говорить він.

Технічні проблеми

Що ж стосується Холторфа та його окулярів, тут виникає додаткова складність – часовий лаг. Коли мова йде про нафтові трубопроводи або огляд винищувачів, відставання в півсекунди між отриманням зображення та його проектуванням не має істотного значення. Але в роботі стоматолога важливо, щоб відомості зі сканера відображалися в окулярах миттєво.

178221-400x300[1]

Холторф і його колеги знайшли два способи вирішити цю проблему. По-перше, замість інтернет-з’єднання вони використовують локальну мережу. Це дозволяє не відправляти дані на віддалені сервери й уникнути виникнення лагів. До того ж робота через локальну мережу дозволяє попутно вирішити ще одне завдання – безпеку. «Так ми можемо гарантувати, що конфіденційна інформація не вийде за межі нашої компанії», – пояснює Холторф.

Другий спосіб уникнути запізнення в пересиланні даних – це знизити роздільну здатність зображення. «Нам довелося використовувати зображення з меншою роздільною здатністю, але в нашому випадку це прийнятно», – говорить він.

Поступове звикання

З усіма цими труднощами технічного характеру набагато легше впоратися, ніж з людським фактором. Неважливо, наскільки хороша система, – якщо ваші клієнти нею не користуються, вона марна. «Люди, які виконують ці роботи, мають багаторічний досвід і звикли справлятися зі своїми обов’язками без наших технологій», – каже Бетстоун.

Переконати працівників використовувати планшет або надіти спеціальні окуляри не так легко, якщо протягом багатьох років вони успішно обходилися без подібних пристосувань. Найперші пристрої доповненої реальності зазнали невдачі тільки тому, що робітники просто відмовлялися ними користуватися.

Проте Холторфу було не важко довести колегам ефективність його винаходу. На конференції стоматологів цю новинку сприйняли на ура. «Усі, хто скористався сканером, говорили: «Це здорово, це просто чудово». Навіть найдосвідченіші лікарі».

Холторф зазначає, що його пацієнти також помітили різницю. «Більшість пацієнтів раді тому, що я дивлюся на них, а не на екран комп’ютера», – говорить він.

Так що наступного разу, сидячи в лікарському кріслі, зверніть увагу, чи не носить ваш стоматолог незвичайні окуляри. Можливо, він бачить не тільки ваші зуби.

За матеріалами: BBC

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я