Інженери Google, які працюють над технологією дешевого покриття інтернетом віддалених регіонів, досягли нового рівня в роботі своєї системи. Повітряні кулі Loon змогли позбавити головного недоліку – необхідності точки інтернет-доступу на землі поряд із самою кулею. Повітряні кулі об’єднали в єдину мережу, яка простягнулася на 1000 кілометрів.
У проекті Loon кожна куля висить над поверхнею планети на висоті у 20 кілометрів. Вона дозволяє встановити покриття діаметром 80 кілометрів – значно більше, ніж це можливо зі стільниковими базовими станціям. Одна така куля надає інтернет по LTE для 1000 користувачів.
Головним недоліком Loon було те, що для роздачі інтернету під кулею на землі мала міститися стаціонарна точка доступу в Мережу. Однак інженери створили спеціальну систему передачі, яка дозволила кулям працювати в ролі ретрансляторів сигналу для інших куль. Під час експерименту вдалося встановити канал у 1000 кілометрів, переславши дані між двома кулями на відстані у 600 кілометрів. Тести проходили над територією Каліфорнії та Невади – ці регіони складаються зі скель та пустель.
Кожна з куль працювала не лише як ретранслятор, а і як базова станція, забезпечуючи інтернет-покриття користувачам на землі. Розробники кажуть, що це прорив, адже тепер одна точка виходу в інтернет може надавати онлайн-доступ значно більшій кількості людей на суттєво більшій території. Завдяки цьому можна витрачати менше грошей на будівництво наземної інфраструктури.
Розробники Loon не планують зупинятися на досягнутому і хочуть збільшити загальний радіус покриття. Вони також готують комерційний запуск своєї мережі наступного року в Кенії.
Проект Project Loon дозволить забезпечити доступ до бездротового інтернету у важкодоступних куточках Землі за допомогою спеціальних повітряних куль. Він вже тестується на Шрі-Ланці, у Бразилії, Новій Зеландії, Австралії, Індонезії. Проект Loon почали розробляти у 2015 році, а глобальну мережу планували розгорнути вже у 2016 році. Однак навіть попри досі експериментальний стан, ці повітряні кулі вже забезпечували зв’язок під час катаклізмів. Вони повернули мобільний зв’язок у Пуерто-Ріко, який постраждав від руйнівного урагану у 2017 році.
Ідея роздавати інтернет у віддалених регіонах планети не є чимось новим. Ще в 90-х роках цю ідею намагався втілити Тім Фаррар – глава супутникової компанії ТМФ Associates. Він спільно з корпорацією Teledesic намагався побудувати угруповання супутників на низьких орбітах. Фінансуванням Teledesic займалася серед інших Microsoft.
Проект інтернету з космосу, який у сумі обійшовся близько $9 млрд, виявився фінансово і технічно неуспішним, і його у 2002 році зупинили. Паралельно з цим компанія Iridium Satellite LLC, яка займалася тим же, подала прохання про банкрутство після того, як запущений нею в 1998 році сервіс з пересилання даних і голосового зв’язку провалився.
