Розробник першого у світі мобільного телефона здивований тим, скільки часу люди тепер витрачають на свої пристрої. Він сказав користувачам «почати жити». Про це 92-річний Мартін Купер заявив під час інтерв’ю «Сніданку BBC». Така репліка в нього вирвалася, коли співведуча шоу сказала, що проводить більше п’яти годин на день за телефоном.
«Справді? Ви дійсно витрачаєте п’ять годин на день? Почніть жити!» – сказав він, перш ніж розсміятися.
Купер створив Motorola DynaTAC 8000X — перший у світі мобільний телефон — в 1973 році. Інженер працював у Motorola більше двох десятиліть і був розчарований зростанням популярності автомобільних телефонів.
«Понад 100 років люди були підключені до своїх столів і кухонь, а тепер вони збираються підключити нас до наших автомобілів, де ми проводимо 5% свого часу?», – Купер згадав свої думки в недавньому інтерв’ю CBS News.
Згодом у нього виникла ідея зробити портативний телефон, який люди могли б брати з собою в машину, а також діставати з автомобіля та використовувати, коли вони були на вулиці.
Перш ніж зосередитися на механіці мобільного телефону, він уявив, як пристрій виглядатиме, сказавши, що хотів би, щоб він був «достатньо маленьким, щоб покласти його в кишеню, але достатньо великим, щоб його можна було помістити між вухами та ротом».
Купер хотів, щоб у кожної людини був власний номер телефону — це він тепер називає своїм «найбільшим досягненням». До того часу номери телефонів асоціювалися з місцями, наприклад, дім, машина чи письмовий стіл.
Згодом Motorola вклала мільйони в проект Купера, і інженеру та його команді знадобилося лише три місяці, щоб створити телефон, враховуючи, що вони використовували аналогічну технологію для попереднього створення поліцейських радіостанцій.
Коли розробка завершилася, пристрій Motorola DynaTAC 8000X важив трохи більше кілограма і мав довжину понад 20 сантиметрів. Його батарейки вистачало всього лише на 25 хвилин голосової розмови, після чого девайс заряджався протягом 10 годин.
Купер зробив 3 квітня 1973 року перший в історії мобільний телефонний дзвінок, вирішивши зателефонувати своєму конкуренту Джоелю Енгелу, який працював головним інженером в AT&T.
Подія відбулася на відкритому повітрі перед репортерами в центрі Манхеттена, а Купер набрав стаціонарний телефон Енгела.
«Джоел, це Марті. Я дзвоню вам із мобільного телефону, справжнього кишенькового портативного телефону», — заявив він, а репортери здивовано спостерігали за цим.
Телефон DynaTAC 8000X не виходив на ринок протягом наступного десятиліття – його стало можливо купити лише у 1983 році. Він коштував колосальних 3995 доларів.
Історія українського мобільного зв’язку почалася 11 листопада 1992 року, коли Печерський райвиконком Києва зареєстрував спільне Українсько-німецько-датсько-голландське підприємство UMC. Ще до кінця 1992 року знову мобільний оператор привозить в Україну перше обладнання: комутатор та шість базових станцій Nokia, які працюють у стандарті NMT-450.
Першим українським користувачем мобільного зв’язку став перший Президент незалежної України Леонід Кравчук. Хоча тестові дзвінки через розгорнуту в Києві мережу NMT прозвучали ще в березні – тоді техніки вже перевіряли обладнання та якість зв’язку.
Але днем народження мобільного зв’язку в Україні таки вважається 1 липня 1993 року, коли у приміщенні АТС-290 на вул. Московській, де було встановлено комутатор, відбувся офіційний запуск мережі NMT. Там Леонід Кравчук із мобільного телефону зателефонував послу України у Німеччині Івану Піскову. «Алло, Іване…», – такими були перші слова абонента, які пролунали в мережі UMC.
Україна стала однією з перших країн СНД, де з’явився мобільний зв’язок. На липень 1993 р. стільникова мережа була розгорнута тільки в Росії та Узбекистані (щоправда, лише з однієї базової станції).
