Доступні кожному інтернет-сервіси, які складаються з десятків тисяч серверів, дозволяють легко зрушити, змішати та поєднати колись окремі індустріальні категорії. Останні захищались патентами, які сьогодні затримують прогрес, і компанії шукають нові способи отримати конкурентні переваги та зменшити свої затрати.
Із часів індустріальної революції людство звикло до машин, які виробляють схожі на себе механізми на інші промислові товари. Це відкрило дорогу масовому споживанню, з культурою включно: книги, музику та фільми. Останні захищалися за допомогою законів про інтелектуальну власність, патентів та торгових марок. Однак сьогодні подібний підхід уже не виправдовує себе та має змінитися, вважають експерти.
Причиною до змін стали сервіси, які об’єднали в собі величезну обчислювальну потужність десятків тисяч серверів. Ці «хмари» дозволяють підключатися майже до будь-яких служб та виконувати найрізноманітніші завдання.
«Продукти отримують з ними більше функціональності, наприклад, автомобілі мають сенсорні екрани, з’явилося потокове відео, – каже юрист з фірми Kirkland & Ellis Рассел Левін. Його компанія спеціалізується на справах з інтелектуальної власності. – Автовиробники звикли думати про інтелектуальну власність у розрізі системних елементів авто. Однак тепер їм варто замислитися, хто володіє якими технологіями в усіх типах продуктів».
Сам Левін співпрацює з виробниками смартфонів. Він каже, що в цьому бізнесі вирішальним стає не лише кількість програм, але й наявність різноманітних сервісів, які доступні через браузер. За його словами, смартфони є чудовим прикладом того, як стандартизовані речі продаються сотнями мільйонів в усіх країнах світу. При цьому міжнародне перехресне ліцензування патентів для них стало настільки ж складним, як і «хмари».
«Про ці речі рідко замислюєшся під час об’єднання індустрій, – говорить президент торгової групи з інтелектуальної власності Licensing Executives Society Памела Демейн. – При конвергенції пристроїв є багато складнощів з їхнім програмним забезпеченням у частині інтелектуальної власності. А додавання бездротового зв’язку та глобалізація лише підвищують їх».
Патенти на заваді прогресу
Окрім юридичних питань, є ще також технічні проблеми. Наприклад, у Google, Microsoft та Amazon нараховується понад мільйон серверів. Тому якщо на ринок хмарних послуг захоче вийти новий гравець, тоді йому доведеться витрачати на інфраструктуру близько $1 млрд на рік.
Експерти також кажуть, що розподілені глобально мережі та комп’ютери повністю змінюють стиль роботи апаратного та програмного забезпечення. Більш того, швидкість прогресу настільки велика, що багато хто з гравців не патентують свої винаходи. Адже це може розкрити про них більше відомостей конкурентам.
Через це багато гравців на ІТ-ринку використовують відкрите програмне забезпечення. Адже його ліцензії дозволяють створювати продукти швидко та максимально легко їх поширювати.
«Відкрите програмне забезпечення – це не лише спосіб віддячити спільноті, – каже старший віце-президент Hewlett-Packard з питань хмарних продуктів Білл Хілф. – Це спосіб отримати конкурентну перевагу над іншими».
Для HP одним з таких конкурентів є «хмара» Amazon, на боротьбу з якою компанія найняла понад 400 інженерів. Вони керують тисячами добровольців в розробці відкритого хмарного програмного забезпечення OpenStack – комплексі проектів відкритого ПЗ, який можна використовувати для створення інфраструктурних проектів.
«Нашим юристам такий підхід не подобається, – каже він. – Адже вони мають захищати продукт, який постійно змінюється та який розробляється тими, хто не працює в HP».
Проте, незважаючи на складнощі, корпорації продовжать інвестувати у відкрите програмне забезпечення хмар. Як приклад Хілф наводить Linux – відкриту операційну систему, якій знадобилося близько 16 років, щоб над нею працювали 180 компаній. Водночас OpenStack уже через 1,6 року мав 160 компаній-колег.
Такі гіганти, як Facebook, Google та Walmart, також убачають майбутнє не в закритих патентах, а в об’єднанні. Вони започаткували консорціум, головна мета якого – випускати нові версії програмного забезпечення декілька разів на день. Раніше швидкість оновлення була декілька разів на рік.
У спробі обігнати конкурентів деякі компанії відмовляються від патентів не лише у сфері програмного забезпечення, але й у сфері апаратного устаткування. Наприклад, три роки тому у Facebook започаткували стратегію відкритої апаратури. Цього літа компанія показала перший результат її роботи – мережевий перемикач, який поліпшує обіг даних у великих комп’ютерних мережах.
Експерти передбачають, що подібна тенденція лише посилиться з поширенням тривимірних принтерів. Інженери зможуть швидко моделювати та створювати прототипи, після чого ділитися ними з колегами.
Надшвидкий прогрес призводить до того, що потрібно буде багато змін не лише в законодавстві щодо інтелектуальної власності, але й у суспільстві. «Як працюватиме економіка у світі, де більшість речей, що виготовляються, будуть дешевими або безплатними? – задається питанням професор Стенфордської юридичної школи Марк Лемлі. – Важко навіть уявити, що подібний перехід можливий».
За матеріалами: NY Times
