У новому гайді на YouTube продюсер контенту та офісних інструментів Джефф Су показує, як перетворити Claude Cowork з «розумного чату» на повноцінну операційну систему для роботи. Ключова ідея — організувати все як файлову структуру з правилами, пам’яттю та «робочими станціями», де кожна зона життя має власний контекст, а ШІ вміє наслідувати ваш стиль письма.
Ця стаття розбирає саме той шар системи, який починається після базового кореневого рівня: як влаштована трирівнева ієрархія, що таке робочі станції, як працює автоматичний роутинг завдань, навіщо потрібен окремий файл з «принципами голосу» та як стартові шаблони дозволяють запустити все за лічені хвилини.
Три рівні замість одного чату: як організована Claude Cowork OS
Claude Cowork у цьому підході — не просто вікно діалогу, а система з чіткою файловою архітектурою. Вона побудована як трирівнева ієрархія, яка нагадує правову систему з конституцією, законами штатів і локальними правилами.
На верхньому рівні — корінь, або root. Це головна папка, яку автор називає Cowork OS (іноді жартома iClaude OS). У ній лежать два базові файли: claude.md та memory.md, а також папка «00 resources». Саме цей рівень задає універсальні правила поведінки для Claude Cowork, незалежно від того, чим ви займаєтеся — розсилаєте листи, плануєте подорож чи зводите витрати.
Другий рівень — робочі станції. Це підпапки всередині Cowork OS, кожна з яких відповідає за певну сферу: наприклад, Email HQ, Newsletter HQ чи Personal Finances. Кожна така станція має власні версії claude.md, memory.md та власну resources-папку. Їхні правила «накладаються» на кореневі, звужуючи й уточнюючи поведінку Claude під конкретну задачу.
Третій рівень — проєктні папки. Вони опціональні й живуть усередині конкретних робочих станцій. Це може бути, наприклад, окремий проєкт для певного воркшопу, великої поїздки чи серії виступів. Для спрощення налаштування автор зосереджується насамперед на перших двох рівнях, але логіка та сама: чим нижче рівень, тим більш специфічні правила.
У результаті виходить не хаотичний чат з ШІ, а структурована система, де кожен запит автоматично потрапляє в потрібний контекст.
Кореневий рівень: інструкції, пам’ять і ресурси «за запитом»
Серце всієї системи — root claude.md. Це не код, а звичайний текстовий файл, який виконує роль «конституції» для Claude Cowork. Кожна нова сесія починається з того, що Claude читає саме цей файл, а вже потім — інші.
У claude.md зафіксовано кілька ключових механік.
По-перше, правило пам’яті. У верхній частині файлу є інструкція: на початку кожної сесії прочитати memory.md перед тим, як відповідати. Далі йде ще одне правило: коли користувач каже «запам’ятай це» (або аналогічну фразу), Claude має записати відповідну інформацію в memory.md. Саме ці два речення перетворюють Cowork на систему з постійною пам’яттю, а не на «забудькуватий» чат.
По-друге, роутинг. У claude.md є секція routing map — таблиця, яка описує, яку робочу станцію слід підвантажувати для того чи іншого типу завдань. Коли ви просите розібрати кредитну виписку, система дивиться в цю карту й розуміє, що потрібно активувати, наприклад, папку Personal Finances. Якщо йдеться про листи, запит спрямовується в Email HQ. Таким чином, кореневий рівень виступає диспетчером, який автоматично відправляє запити в правильний контекст.
По-третє, посилання на ресурси. У claude.md є розділ references, де перераховані файли з папки «00 resources». Це можуть бути, наприклад, voice_principles.md або інші довідкові документи. Важливий момент: Claude не завантажує їх щоразу, а читає лише тоді, коли це прямо потрібно. Такий підхід зменшує витрати токенів і робить роботу системи ефективнішою.
Файл memory.md доповнює цю картину. Він складається щонайменше з двох секцій: «Active projects» та «Memory». У розділ «Memory» Claude автоматично додає записи, коли ви просите щось запам’ятати. У «Active projects» потрапляють поточні завдання та їхній прогрес. Пізніше можна почати нову сесію й поставити запитання на кшталт «що я казав про відволікання останнім часом?» — Claude прочитає memory.md і відтворить відповідь на основі попередніх записів.
Папка «00 resources» на кореневому рівні — це сховище довідкових матеріалів. Сюди поміщають voice_principles.md та інші документи, які не потрібні в кожній сесії, але критично важливі, коли йдеться про тон, стиль чи специфічні знання. Вони підвантажуються лише за потреби, що знову ж таки економить ресурси.
Робочі станції: універсальні проти спеціалізованих
Як тільки кореневий рівень налаштований, система починає розростатися за рахунок робочих станцій. Це окремі папки всередині Cowork OS, кожна з яких має власний claude.md, memory.md і resources. Їхні правила не замінюють кореневі, а «накладаються» поверх, звужуючи поведінку Claude до конкретної сфери.
Автор пропонує мислити робочими станціями як «областями життя». Вони бувають двох типів: універсальні та спеціалізовані.
Універсальні робочі станції обслуговують завдання, що перетинають багато сфер. Найочевидніший приклад — Email HQ. Листування стосується роботи з командою, бухгалтерією, партнерами, друзями. Правила того, як ви пишете листи, мають бути однаковими, незалежно від того, чи це фінанси, подорожі чи публічні виступи. Тому Email HQ — це універсальна станція, яка застосовується в різних контекстах, але з єдиним набором інструкцій щодо структури, тону та обробки пошти.
Спеціалізовані робочі станції відповідають за одну конкретну сферу. Наприклад, Personal Finances. Усередині неї зосереджені завдання, пов’язані з витратами, заощадженнями, податковими дедлайнами. Тут свій claude.md описує, як саме аналізувати виписки, як структурувати звіти, які категорії витрат важливі. Memory.md фіксує поточні фінансові проєкти та контекст, а resources може містити шаблони бюджетів чи довідкові документи.
Коли користувач просить, скажімо, «обробити минуломісячну кредитну виписку» або «порахувати, скільки пішло на підписки», роутинг-карта в кореневому claude.md спрямовує запит у Personal Finances. Там уже діють локальні правила, які уточнюють, як саме Claude має працювати з числами, категоріями витрат і форматами звітів.
Універсальні та спеціалізовані станції співіснують. Наприклад, лист, що стосується податкових питань, може використовувати як правила Email HQ (структура й тон листа), так і контекст Personal Finances (цифри, дедлайни, попередні рішення). Завдяки ієрархії й роутингу Claude Cowork не плутається, а комбінує потрібні шари правил.
Голос користувача як файл: як працює voice_principles.md
Окремий елемент цієї системи — файл voice_principles.md. Він зберігається в кореневій папці «00 resources» і описує те, як ви пишете: тон, структура, улюблені формулювання, ставлення до гумору, рівень формальності. Claude Cowork використовує цей файл, щоб генерувати тексти, які звучать максимально схоже на вас.
У claude.md є правило, яке в секції, присвяченій контенту, наказує перед створенням тексту прочитати voice_principles.md. Саме тому чернетка розсилки чи листа може перетворитися на фінальний текст, який виглядає так, ніби його писала та сама людина, що й попередні матеріали.
Побудова voice_principles.md відбувається автоматично. Якщо Claude Cowork підключений до Gmail через конектор, можна використати спеціальний промпт, який змушує систему проаналізувати останні 30 надісланих листів. На основі цих прикладів Claude витягує повторювані патерни: чи ви пишете тепло й прямо, чи уникаєте надмірної офіційності, як структуруєте абзаци, чи часто додаєте жарти. Усе це оформлюється у вигляді маркдаун-файлу з переліком принципів.
Якщо Gmail не підключений, є альтернативний шлях: взяти п’ять зразків текстів, які вам подобаються (це можуть бути ваші власні матеріали або чужі, стиль яких ви хочете наслідувати), вставити їх у Claude Cowork разом з іншим промптом і дати системі побудувати голос на цій основі. Механіка та сама: аналіз патернів і формування списку правил.
З часом voice_principles.md розростається. У автора цей файл перевищує 150 рядків. Це означає, що Claude накопичує дедалі більше нюансів: як ви звертаєтеся до читача, як пояснюєте складні речі, як реагуєте на помилки, які слова уникаєте. Кожне нове уточнення робить майбутні тексти ще ближчими до вашого реального стилю.
Важливо, що voice_principles.md не завантажується в кожній сесії автоматично. Він підтягується тоді, коли це потрібно для створення контенту. Такий підхід дозволяє зберігати детальний профіль голосу, не перевантажуючи кожну взаємодію зайвим контекстом.
Стартові шаблони: як запустити систему без програмування
Попри складність описаної логіки, технічно вся система побудована на звичайних текстових файлах у форматі Markdown. Автор підкреслює: це не код, а простий текст, який можна відкрити в будь-якому нотатнику. Щоб знизити поріг входу, він пропонує три готові шаблони: claude.md, memory.md і voice_principles.md, які повторюють його власну структуру.
Рекомендований порядок дій простий. Спочатку потрібно створити папку Cowork OS у файловій системі. Далі — завантажити шаблони у форматі Markdown, використовуючи опцію «Download → Markdown», щоб уникнути проблем із форматуванням. Після цього claude.md і memory.md слід помістити безпосередньо в кореневу папку Cowork OS, а voice_principles.md — у підпапку «00 resources», яку потрібно створити всередині кореня.
Потім у Claude Cowork потрібно вибрати цю папку як робочий каталог і дозволити системі завжди мати до неї доступ. Так Cowork отримує можливість читати й оновлювати файли claude.md, memory.md і voice_principles.md, а також будь-які майбутні робочі станції.
Для зручнішого перегляду файлів автор радить встановити безкоштовний застосунок Obsidian і відкрити Cowork OS як «vault». Це дозволяє бачити claude.md, memory.md і voice_principles.md у більш читабельному вигляді, без необхідності вивчати сам Obsidian чи його розширені функції. По суті, Obsidian тут виступає як зручний переглядач Markdown, а не як повноцінна база знань.
Завдяки шаблонам користувачеві не потрібно самостійно прописувати складні інструкції. Claude Cowork може навіть дописувати й розширювати ці файли сам, коли ви даєте йому відповідні вказівки. У підсумку налаштування системи зводиться до кількох кроків: створити папку, завантажити шаблони, розкласти їх по місцях і підключити до Claude.
Навіщо вся ця архітектура: контекст, що не губиться
Уся описана структура — від трирівневої ієрархії до voice_principles.md — служить одній меті: забезпечити релевантний контекст для кожного завдання без необхідності щоразу пояснювати ШІ, хто ви, над чим працюєте й як любите формулювати думки.
Кореневий рівень з claude.md і memory.md відповідає за загальні правила й довгострокову пам’ять. Робочі станції додають доменно-специфічні інструкції для пошти, фінансів, контенту чи інших сфер. Проєктні папки, якщо вони створені, дозволяють ще точніше налаштувати поведінку Claude під окремі ініціативи. Voice_principles.md гарантує, що всі тексти — від листів до розсилок — звучатимуть як продовження вашого власного стилю.
З технічного погляду це всього лише набір текстових файлів і папок. Але в поєднанні з механізмами роутингу й вибіркового завантаження ресурсів вони перетворюють Claude Cowork на щось значно більше, ніж чатбот: на персональну операційну систему, яка пам’ятає ваші проєкти, розуміє ваші пріоритети й говорить вашим голосом.