Від флагманських пристроїв завжди очікують бездоганної роботи. Бо що ж це за флагман, який погано працює чи не може впоратися з поставленими завданнями? Тому при огляді подібних пристроїв завжди намагаєшся знайти щось таке, до чого б можна було причепитися. Тож у першу чергу в HTC One M9 я шукав явні вади. А чи знайшов – читайте далі.
Він має наступні технічні характеристики:
Операційна система: Android 5.0
Дисплей: 5″ Super LCD3, 1920х1080 точок, 441 ppi
Процесор: 64-бітний Qualcomm Snapdragon 810, 4 ядра Cortex A-53 (2 ГГц) та 4 ядра Cortex-A57 (1,5 ГГц); графіка Adreno 430
Оперативна пам’ять: 3 Гб
Флеш-пам’ять: 32 Гб, microSD до 12 Гб
Камери: основна – 20 МП, спалах, автофокус; фронтальна – 4 МП
Батарея: 2840 мА/г
Габарити: 144,6×69,7×9,6 мм
Вага: 157 г
SIM-картки: 1 NanoSim
Дизайн та зручність користування
Смартфон має алюмінієвий корпус з пластиковими вставками. Виглядає він стильно і солідно, та й тримати його в руках до вподоби. Метал приємний на дотик, корпус завдяки дещо випуклій задній поверхні гарно лежить у долоні.
На лицьовій панелі традиційно зверху розташована фронтальна камера та датчик освітлення. Також там є динаміки, як зверху, так і знизу. Вони створюють стереоефект при перегляді відео та іграх – доволі гарне рішення.
На правому ребрі розташовані кнопки регулюванні гучності. На відміну від багатьох інших моделей, у HTC One M9 вони не поєднані. Тобто за підвищення і зниження рівня звуку відповідає окрема кнопка. І все нічого б, якби під ними не розташовувалася майже ідентична за формою кнопка живлення. Попервах я доволі часто плутав їх та натискав не ту, що потрібно. Тож до такого дизайнерського рішення доведеться звикати.
Оскільки смартфон має нерозбірний корпус, то слоти для SIM-картки та картки пам’яті розташовані на бокових ребрах зверху. На відміну від HTC Desire Eye, заглушки не можна підчепити нігтем. Щоб їх дістати, треба використовувати скріпку чи голку.
На нижньому ребрі розташований порт micro-USB та 3,5 мм jack. Верхнє ребро увінчане пластиковою вставкою – під нею розташовані антени модулів зв’язку.
Задня поверхня, як я вже казав, дещо випукла. На ній є лише камера з двоколірним спалахом та логотип бренду.
Екран
Дисплей пристрою створений за технологією Super LCD3. За фактом ж це звичний IPS, дещо прикрашений маркетингом. Але це не суттєво. Головне ж – це його технічні характеристики, а вони на висоті. Роздільна здатність екрана складає 1920х1080 точок, а щільність пікселів – 441 ppi. По боках є чорна рамка, що дещо зменшує корисну площу дисплея. Проте це некритично. Він чудово передає яскраві та насичені кольори, а на повній яскравості ним зручно користуватися і при яскравому сонці.
Інтерфейс
HTC One M9 має фірмову оболонку, яка, втім, майже на зачіпає функціональності ОС. Там є фірмовий агрегатор новин BlinkFeed, що використовується як один із робочих столів. В іншому ж втручання в оболонку мінімальні. Є декілька попередньо встановлених фірмових додатків, розширені можливості персоналізації зовнішнього вигляду, можливість розблокування телефону за допомогою жестів (присутній подвійний клік по екрану та розведення в різні сторони).
Звук
Динаміки смартфона забезпечують високу якість звуку. І це при тому, що в операційній системі немає особливих налаштувань цього параметра. Можна просто регулювати загальну гучність та рівні деяких елементів (наприклад, дзвінка). І при прослуховуванні музики, і при перегляді відео, і при телефонних розмовах якість звуку жодного разу не дала приводу чимось дорікнути динамікам.
Продуктивність
Із цим у HTC One M9 все гарно. Це і не дивно: флагману належить бути продуктивним. Як у синтетичних тестах, так і у звичайному користуванні все виглядає чудово. В AnTuTu пристрій набрав більше 47 тис. балів та посів третє місце. У реальному ж користуванні і ігри, і важкі додатки працювали на ура – без жодних лагів та підвисань. Хоча тут є один момент. При тривалому та серйозному навантаженні корпус пристрою помітно нагрівається. Це доволі суттєвий недолік: той же Skype, наприклад, «відкушує» багато ресурсів, і під час розмови в якийсь момент телефон стало некомфортно тримати в руці.
Камери
Знімати цим смартфоном приємно. Світлини виходять гарними, а камери мають різноманітні функції. Основна, наприклад, вміє знімати в RAW, має багато режимів роботи, а також нею зручно знімати панорами.
Ще один плюс фотороботи на цьому смартфоні – гарний редактор фотографій. Недоліки знімків можна одразу ж виправити або замаскувати. Також є різноманітні режими зйомки, які можна додати.
Ось такі виходять знімки:
А так знімає фронтальна камера:
Зрештою
Новий флагман HTC вийшов якісним і гарним. У тексті я навмисно не порівнював його з попередником М8, на який він дуже схожий. Бо і без порівнянь видно, що ця модель займе належне місце як у лінійці топових продуктів HTC, так і у кишенях любителів продуктивних та стильних гаджетів. Стосовно пошуку вад, про що я говорив на початку огляду, то як таких цей смартфон не має. Дорікнути йому можна хіба що за перегрів під час навантаження. Але трапляється це дуже рідко, тож можна сказати, що, як і належить флагману, суттєвих недоліків він не має.
Автор Владислав Миронович
