Огляд смартфона Motorola Moto Z2 Force

Moto Z2 Force функцiонально не відрізняється від більшості «колег за ринком», але в нього є два козирі.

Не так давно в нас вже виходив огляд смартфона Moto Z2 Play, відмінною рисою якого є можливість підключення панельок Shell та зовнішніх модулів MotoMods. А ось тепер до мене приїхала ще одна модель смартфона Moto з тими ж особливостями, що і в Play. Крім того, тут потужне «залізо», подвійна основна камера, підтримка NFC і 4G LTE, а ще, як каже виробник, «дисплей, що не розбивається». Я оцінив функціональність термінала і тепер ділюся своїми враженнями.

Комплектація

– Смартфон Moto Z2 Force
– Панель Shell
– Адаптер зарядного пристрою
– Кабель USB/USB Type-C
– Перехідник з USB Type-C під навушники 3,5 міліметрів
– Скріпка доступу до контейнера з лотками під SIM-картки
– Документація

Разом зі смартфоном я отримав і панелі MotoMods. Але про них я розповім в окремому огляді, який вийде наступного тижня.

Технічні характеристики

• Платформа: Android 8 (Oreo)
• Дисплей: 5,5 дюймів, роздiльна здатнiсть – 1440 x 2560 точок, матриця Super AMOLED
• Камера: подвійна – 12 Мп + подвійний спалах, діафрагма f/2.0
• Фронтальна камера: 5 Мп + подвійний спалах
• Процесор: 4-ядерний Qualcomm Snapdragon 835, тактова частота 2,35 ГГц
• Графічний чіп: Adreno 540
• ОЗП: 6 ГБ
• Внутрішня пам’ять: 64 ГБ
• A-GPS, ГЛОНАСС
• Wi-Fi (802.11a /b/g/n/ac)
• Bluetooth 5.0
• 2730 мА•год
• Сканер відбитків пальців
• Розміри: 155,8 х 76 х 6,1 мм
• Вага: 143 г

Матеріали і якість збірки корпусу

Зовні Moto Z2 Force нагадує Moto Z2 Play – тонкий, переважно металевий корпус, досить масивний п’єдестал для основної камери плюс великі рамки знизу і зверху на передній панелі. А ось екран прикритий зовсім не склом – тут цiлий технологічний «бутерброд» з декількох матеріалів, на самому верху якого – пластик ShatterShield Lens, прикритий захисною плівкою. До нього я ще повернуся.

Смартфон добре зібраний, немає скрипів або люфтів.

Дизайн

Звичайно ж, ключовий елемент декору Moto Z2 Force, як і у випадку з Moto Z2 Play – це панельки Shell. Однак і без них тонкий обтічний корпус «трубки» виглядає симпатично, і навіть помітний п’єдестал під подвійну основну камеру і спалах особисто мене не дратував.

Разом із тим у смартфона досить великi рамки зверху і знизу дисплея.

Ергономіка

Смартфоном легко керувати однією рукою. Особисто я адаптувався швидко – різниця після мого апарату перестала відчуватися вже за день. Чутливість хороша, що плюс з погляду юзабіліті.

На передній панелі розташувався сканер відбитків пальців, мікрофон, три класичні Android-ні кнопки, винесені на функціональну частину, а також фронтальна камера на 5Мп, розмовний динамік і подвійний спалах. Ззаду – логотип Moto, панелька з конекторами під установку модулів Shell і MotoMods, подвійна камера і спалах. Зверху розташований контейнер із лотками під SIM-картки, один з яких гібридний, і мікрофон шумозаглушення, а знизу – порт USB Type-C. Нарешті, справа – кнопки регулювання гучності звуку і вмикання/вимикання живлення.

Дисплей

Смартфон отримав 5,5-дюймовий екран з роздільною здатністю 2560 х 1440 точок і матрицею Super AMOLED. У екрана хороші кути огляду і передача відтінків, він досить яскравий, не «сліпне» на сонці.

Меню налаштувань екрана «поділене» на два розділи. Основний дозволяє працювати з ручним регулювальником яскравості екрану, задіяти автоматичне налаштування, вибирати шпалери і міняти відображення кольорів з яскравих на натуральніші.

У розширених налаштуваннях можна задавати тайм-аут до переходу в сплячий режим, вибирати шрифт, налаштовувати елементи інтерфейсу і вибирати заставку.

Тестування дисплея на ударостійкість

Вище я вже писав про те, що дисплей Z2 Force прикривається спеціальним пластиком ShatterShield, а не склом. Поверх пластику наклеєна ще й спеціальна захисна плівка. Під ShatterShield знаходиться ще один ударостійкий шар, і тільки потім – гнучка матриця, підключена до електроніки смартфона. Таким чином, якщо у вас смартфон падає, навіть на тверду поверхню, панель залишається цілою.

Звичайно ж, я не ставив своїм завданням провести краш-тест дисплея, але кілька разів із цікавості «впустив» смартфон на ламінат та навіть на плитку. Розбити не вийшло.

Читачам, яким моїх тестів здалося замало, рекомендую також поглянути на це відео – офіційний ролик тестування захисного покриття, яке проводилося деякий час назад компанією в Києві.

Пам’ять і можливість розширення

Moto Z2 Force доступний в одній версії з вбудованою пам’яттю 64 ГБ. З цього обсягу близько 15 ГБ від початку займає операційна система і різні технічні файли.

Смартфон підтримує карти пам’яті microSD. Окремого слоту тут немає, тому доведеться вибирати – або використовувати дві SIM-картки, або одну сімку і карту пам’яті.

Акумулятор і автономність

Батарея на 2730 мА•год навіть за мірками минулого року має не дуже цікавий вигляд. За моїх умов експлуатації «трубки» (приблизно 2 години – дзвінки, хвилин 20-30 – ігри, стільки ж – камера, близько півтори години – інтернет і електронна пошта, Wi-Fi був увімкнений постійно) до вечора смартфон «доживав» із 5-7% запасу батареї.

Враження від звуку

Подібно Moto Z2 Play, динамік гучного зв’язку в Moto Z2 Force суміщений з розмовним.
Звук голосний і чистий, хоча я б додав ще трохи об’єму – з цим якось не дуже. На максимумі хрип не відчувається.

Операційна система

Спочатку Moto Z2 Force вийшов з Android 7.1.1, але до мене «трубка» приїхала вже з Android 8.0. Як і раніше, це «чиста» ОС плюс пара додатків від виробника смартфона.

«Залізо»

Як апаратна платформа в Moto Z2 Force процесор Snapdragon 835, тактова частота якого до 2,35 ГГц. Графіка в цій «зв’язці» – Adreno 540. Обсяг оперативної пам’яті – 6 ГБ.

Бездротові модулі й інтерфейси

Смартфон має наступні бездротові модулі й інтерфейси: Wi-Fi 802.11a /b/g/n/ac, Bluetooth 5.0, A-GPS, ГЛОНАСС, NFC і USB Type-C (USB 3.1).

Продуктивність

Проблем із продуктивністю немає. Швидка й чітка робота інтерфейсу, таке ж завантаження додатків, комфортне проведення часу за іграми, причому продуктивними (Asphalt Xtreme і Real Racing 3) і на максимальних налаштуваннях графіки.

Враження від камери

Основна камера в Moto Z2 Force подвійна – 12 Мп, діафрагма f/2.0.

Стартує камера швидко, проблем із фокусом також немає.

В умовах хорошого світла якістю отриманого контенту ви будете задоволені. Мені сподобалося тут, зокрема, промальовування деталей, в тому числі при чорно-білій зйомці.

В налаштуваннях запропоновано п’ять режимів зйомки: звичайний, панорама, режим глибини зображення, а також чорно-білий і професійний, коли кожен параметр налаштовується користувачем вручну. Відверто кажучи, особливого ефекту я не побачив лише в режимі глибини зображення. В іншому цілком пристойні фото.
Крім звичайного відео, можна знімати чорно-біле, а також є зйомка в уповільненому режимі. Швидкість запису – 30 кадрів/секунда.

Тестове відео

• нормальний режим

• чорно-біла зйомка

• сповільнена зйомка

Тестове фото

• нормальний режим

• панорама

• режим глибини зображення

• чорно-білий режим

У залишку

За технічними характеристиками Moto Z2 Force не відрізняється від більшості «колег за ринком». Але в нього є два козирі: дисплей, що не б’ється, i підтримка модулів. Саме ці два параметри і є його конкурентними перевагами.

Функціонально Moto Z2 Force можна порівняти з OnePlus 5 з такою ж платформою і подвійною основною камерою, а також LG G6, в якому теж подвійна камера. Однак апаратна платформа у корейця слабша.

Орієнтовна вартість: 17 000 гривень

Продукт надано прес-службою Motorola в Україні

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Коментуйте, будь-ласка!
Будь ласка введіть ваше ім'я